українcька

У якомусь-то царстві, у якійсь державі жив собі багатий пан. Знадобився тому панові наймит,— нікому було сви­ней пасти. Посилає пан прикажчика шукать свинаря. —    Тільки,— каже,— з такою умовою, що, як вибуде рік, то дам йому шмат поля на рік, а не вибуде, то нічого не плачу́. Пішов прикажчик по селу, розпитує: —    Чи нема де якого нетяги? —    А там і там,— кажуть,— живе дуже убогий пару­бок,— він піде. Ото й найняли того парубка. Вибув він рік, і дали йому шмат поля. Іде парубок від пана та й думає:...

Більше
  • 04.01.2012

Одного разу лисичка зібралася на богомілля. Взяла собі гарненьку палицю, клунок з хлібом, як звичайно зби­раються подорожці в далеку дорогу, та й пішла, зігнув­шись, мов стара бабуся. От іде вона шляхом та й іде. Коли зустрічає її зайчик сіренький, маленький та й питає: —   Куди це ти, лисичко, йдеш? —   На богомілля,— одказує лисичка. —   Возьми й мене до себе,— каже зайчик. —   Ходімо,— відказала лисичка,— все ж таки вдвох охотніше буде. От ідуть вони та й пісеньки богомільної співають. Ко­ли зустрічає їх качечка сірошня та й питає: —   Куди...

Більше
  • 20.11.2011

Жили собі, були собі дві вивірки в густому лісі у дуп­лах. Однаково гарні, пушисті, ловкі. Тільки не однакової здачі. Бо одна з них цілий день трудилася; збирала орішки, гриби, жолуді і все те складала у своїй хатинці, в дуп­лі дерева. А друга була собі зовсім недбайлива. Цілими днями тільки їй роботи, що стрибати з галузки на галузку, ляка­ти пташок у гніздах або сидіти бездільно й свистати на весь бір. А схоче попоїсти — не журиться. Тож літом усю­ди їжі повно! То горіх, то жолудь з дуба, то шульки з ялиць...

Більше
  • 20.11.2011

Той вовчок не звався ще «товчок», був чемним звірят­ком, доки не побачив довколишній світ. А потому? Ось як то було. Якось стара вовчиця пішла в ліс подивитися, чи файно ростуть зайчики. А дітям наказала, аби тихо сиді­ли в норі. Вовчок-товчок залишився дома з маленькими сестричками. Полежав на постелі із сухого листя, пограв­ся із сестричками, а що не мав іншої роботи — помалень­ку поліз із нори. Перед ним відкрився світ, якого він до­тепер не бачив: темні бори, сині гори і золоте сонце. Що за чудо! Що то за краса! Вовчок-товчок недовго...

Більше
  • 20.11.2011

Дрімав собі лев спокійно під деревом в лісі. Нараз над­бігла миша і побігла по нім. Збудився лев і рикнув страшно із злості, що його збу­дила миша, зловив її в лапи і держить. —   Як ти сміла мене будити? — гукнув громовим голо­сом на перестрашену мишу.— Заплатиш мені за те жит­тям своїм! —   Ах, пане мій і царю,— сказала покірненько пере­страшена миша,— даруй мені тую провину… що тобі при­йде з моєї смерті? Будь милостив, даруй мені життя, а я тобі за те колись відплачуся! Засміявся страшний лев на таку бесіду миші...

Більше
  • 20.11.2011

Жив собі один бідняк, якого звали Миколою. Мав він лише стару хатчину, а в тій хатчині повно дітей. Одного разу пішов Микола з жінкою в ліс: він — по дрова, жінка — по гриби. Коли дивляться — багач, у котрого Микола мало не задармо цілий рік служив, веде з ярмарку корову. Жінка Миколи зашепотіла: — Коли б нам таку корову! Було б дітям молоко! — Цить, жоно,— відповідає Микола.— Багач мені винен, то й корова буде наша. Залишив він жінку в кущах, а сам пішов на дорогу. Тихцем підійшов до...

Більше
  • 24.10.2011