Був собі в одному лісі ведмідь. Та такий дуж’ий та лютий!.. Піде було по лісі і душить та роздирає все, що здибає. Ліс був великий, і звірини в ньому багато, та проте страх пішов на всіх. Адже так і року не мине, а в цілому лісі душі живої не лишиться, коли бурмило буде так господарювати. Рада в раду, присудили звірі вислати до ведмедя посланців і сказати йому: «Вельможний пане ведмедю! Що ти так знущаєшся? Одного з’їси, а десятьох із злості роздереш і покинеш!.. Адже так до року, то й душі...
українcька
У сім’ї одного бідного чоловіка народилася перша дитина. Ходив він по селі і не міг знайти кума, бо був дуже бідний. Усі знали, що він не мав що дати їсти, і не хотіли йти до нього за кумів. Дитина лежить нехрещена, а мати через це не має права вийти з хати. Навіть до керниці за водою не має права вийти. Вона знов посилає чоловіка: — Іди шукай кумів. Він знову ходив по селі, питав, просив, і ніхто не хотів іти. Вертається він додому і здибує чужу бабу. Та баба питає: — Куди...
У тій слободі, де я раніше жив, був один чоловік, Грицьком його звали, був він бідний і такий сердешний, що з самого малку не знав щастя-долі. Батько його з матір’ю рано померли, і залишився він сиротою микати своє горе на білому світі. Як тільки зіп’явся на ноги — пішов по містах ходити. І ходив він так, аж поки дійшов до віку літ, тоді вже сяк-так з горем та з бідою оженився та й зажив собі наче б і нічого, так ні ж… Жінка попалася йому роботяща і доброї душі. Уже...
Жили-були два брати. Вони близько жили один коло одного. Колись давно були в дружбі, а потім стали ворогами, бо старший брат забагатів, а бідному Бог дав аж дванадцятеро діточок — один від одного менший. Бідний брат тим і годував їх, що рибу ловив саком. Але вже кілька днів не везло йому, приходив додому з порожніми руками. Діти його так чекають, лиш поріг переступить, так і обліплять його з усіх боків, як реп’яхи, про рибу питають. Зажурився бідний брат, але пообіцяв дітям, що завтра точно вже рибку принесе. Прокинувся дуже рано,...
Десь далеко, аж за сьомим морем, було одне царство. Там жив один цар, котрий мав трьох доньок. А дівчата були такі красні, що людському окові дивитися на них і не дивуватися було неможливо. Не вірю, що в світі могла би знайтися хоч одна красна дівка, яка була би їм до пари. Гей, приходили до тих дівиць-відданиць молоді принци й герцоги, графи й барони. Приходили не просто задивлятися і чудуватися з краси трьох сестер, а й сватати їх. Але цар так дорожив красою своїх доньок, що все вигадував причину, хитро і...
Десь у якомусь-то царстві, в якомусь государстві був жив собі старий чоловік та жінка. І зроду в них не було дітей. Поїхав чоловік на базар, от як би й у нас у Корсуні, поторгував він, що йому було треба, купив собі рибу солону та й поїхав з базару додому. Їде собі, та й захотів він пить дуже. Аж стоїть на горі криниця. Припав він до неї, а чорт відти хвать за бороду і не пускає. — Пусти,— каже чоловік. — Ні, не пущу,— одвічає біс. — Чом же ти не...
Жили колись на світі чоловік та жінка. Вони мали трьох синів — Іванка, Штефанка й Романка. Коли сини підросли, чоловік сказав жінці: — Ану, спечи паляницю Йванкові. Най іде у світ може, десь знайде свою долю. Жінка спекла паляницю, поклала хлопцеві в торбинку і сказала: — Щасливої дороги, синку! Йди у світ, але не будь там довго. Знайди хоч трошки гаразду й вертайся додому, бо нам сумно без тебе. — Добре, мамо, я скоро вернуся. Пішов Іванко. Йшов день, два, три. На четвертий день дуже замучився. Сів собі на камінь,...
У багатого батька був один син, а батько нажив худобу неабияк, а таки чесно: багато поту вилилося з нього, багато крові зіпсувалось, поки заблищали у нього в кишені червінці. Синові про те байдуже: він виріс серед червінців, та йому вони не дорогі були. Як дасть батько, то він так і сіє грішми, як половою, аж слід його сяє. Дививсь-дививсь на це батько — і гірко йому було, що син робити не хоче, а його заробленим добром так нехтує. Уже й казав, і вмовляв— нічого не вдіє. Ото й надумавсь батько....
Жив Поганий цар. Мав він трьох дочок. Хотів знати, як його дочки люблять, тому покликав дівчат до себе: — Котра з вас як мене любить? Старша каже: — Я вас люблю так, як вино. Каже середуща: — Я вас люблю, як хліб. Каже наймолодша: — Я вас люблю так, як сіль. Розсердився цар на молодшу доньку, прогнав її з дому. Бідолашна дівчина пішла, плачучи, лісами, полями, пустелями. Ходить по світу, не має, небога, де голову прихилити. Зустріла раз вона стару жінку. — Чого ти, дівчино, так гірко плачеш? — Як...
Десь за річкою, за низеньким перелазом жили собі старенькі дідусь з бабусею. Нікого на білому світі вони не мали — ні дітей, ні внуків, ні правнуків. Навіть корівки чи кізочки у них не було. У дідуся був півник, у бабусі — курочка. Курочка кожного дня несла яєчко. Бабуся продасть яєчко — й виручить гроші на сіль, на мило, на гас*. А в діда грошей немає: яка йому з півня користь? Набридло бабі позичати зі свого добра дідові, й каже вона: — В тебе є півник. Най знесе і тобі яєчко....
