Шурхіт олівця по паперу розбудив гумку для стирання. — Художник прокинувся, — подумала вона і розплющила очі. Художник, зодягнутий у білу хламиду, з беретом набакир стояв перед мольбертом. Чіткі і різкі лінії спліталися докупи і вже можна було розгледіти, що з’являється на полотні. Ось в куточку зіщулилась маленька дівчинка. Їй страшно. Набешкетувала. Поруч — розлючена мама. В очах і злість, і розпач: доня знову поламала іграшку, знову щось зіпсувала. А це грошей коштує. А їх катма… Ех, віддати б тебе в інтернат… Гумка здригнулася від раптово навіяного образу. Знову чорний колір, — зітхнула вона....
Казки для дорослих
У сім’ї одного бідного чоловіка народилася перша дитина. Ходив він по селі і не міг знайти кума, бо був дуже бідний. Усі знали, що він не мав що дати їсти, і не хотіли йти до нього за кумів. Дитина лежить нехрещена, а мати через це не має права вийти з хати. Навіть до керниці за водою не має права вийти. Вона знов посилає чоловіка: — Іди шукай кумів. Він знову ходив по селі, питав, просив, і ніхто не хотів іти. Вертається він додому і здибує чужу бабу. Та баба питає: — Куди...
Одного разу в невеликому містечку, що знаходилось у не більшій країні, яка розташувалась на одному з найменших материків світу, з’явилася нова забава. Жителі міста любили, коли їхню сіру буденність розбавляли яскравими фарбами. Міщани не вміли себе розважити, та й, власне, просто не любили придумувати щось нове – такі собі середньостатистичні споживачі, які сприймали світ через призму чужої праці. Так от, про що я розповідала? Нова забава… Місто було настільки сірим і непримітним, що темні образи людей змішувались із кольором вуличної болотяної осінньої глини, яку вони щодня місили своїми черевиками. Вони...
Рано-вранці, ще до світанку, прокинулась відьма, аби зварити чарівне зілля. Тихенько шепочучи щось над казаном, вона мрійливо посміхається, а її яскраво- зелені очі сяють від захоплення та нетерпіння. Тринадцятеро чортів, які вже три століття проживають із відьмою в одній печері, здивовано дивляться на неї з усіх темних куточків. Такою вона їм зовсім не подобається. Видершись нагору, дванадцятий чорт глибоко вдихає солодкий аромат та ледь не падає від жаху на підлогу. – От біда, – шепоче він, – відьма варить приворотне зілля! – Біда, біда – підхоплюють усі інші дванадцятеро чортів...
Йому показали чорні простори його Всесвіту і сказали: “Твори! Ти на це заслужив”. Творчість була найціннішим дарунком у цілому світі. Він окинув оком темряву довкола і сказав: “Світло”. Його Всесвіт почав пульсувати всеможливими відтінками світла … Що було далі, ви знаєте. Він радів, неначе дитина, кожній новій травинці і комашці на одній зі своїх найкрасивіших планет. Але з кожним днем задоволення від творчості зменшувалось, адже у нього все виходило бездоганно. Він хотів подивитися, як творить хтось інший, розділити з ним це чудове вміння. Тоді він створив істоту, подібну до собе...
Це було давно, ще за царя russo turisto. Одного разу юнак Stakeholder пив з пиво з Yurkom, грав на гітарі біля магазину, не задумуючись, що через деякий час зустріне свою чарівну принцесу. Все відбулося зненацька, дівчина VikiMouse прийшла в магазин по ковбаску до олів’є. Вона була задумана, бо була ще незаміжня, і не помітила як Гопник вихопив в неї гаманець. Stakeholder, побачивши це, одразу кинув гітару і побіг за Гопником і забрав у нього гаманець. Дівчина була дуже вдячна юнаку за благородний вчинок і захотіла пригостити хлопця морозивом, яке в...
Усі персонажі та події являються абсолютно реальними. Зі зрозумілих причин імена персонажів були змінені, а також була порушена хронологія подій. Прочитавши це, ви можете не повірити в реальність того, що відбувалося: “не може цього бути” скажете ви? Може, просто спробуйте поглянути на світ іншими очима. Народження Дуремара Над лісами Швейцарії стрімголов летів Джокер Міллер. Він дуже поспішав, адже дія чарівного зілля мала закінчитися на заході сонця, а він ще так хотів насолодитися цим прекрасним почуттям вільного польоту. Він летів не як людина, осідлавши чарівного Пегаса, або талановитий винахідник на своєму...
