На гірському обійсті діда Івана однієї весни вилупилося троє курчат. Зазвичай, це дуже мало, бо квочка може висидіти і двадцять курчат одночасно. Але курка з півнем тільки освоювалися на новому місці, і поки дід займався господарством, то й не помітив, як курка сіла на кілька яєць, що відкотилися у сіно і висиджує їх там. В той час сонце вже добре прогріло землю, трава починала рости все швидше. Комашки виповзали зі своїх схованок і непомітно лазили на поверхні. Дід Іван саме готувався запрягти коника, щоб об’їхати лісові молоді насадження, як почув попискування під хатинкою. Обернувся —...
На початку осені правління оголосило в лісі свято — День врожаю, і з цього приводу запропонувало встановити вселісовий вихідний. Здивувалися звірі, що то за новина така, “вихідний”, і як вони мають його святкувати. Їм і пояснили, що замість роботи буде накрито великий стіл зі стравами (кожен має щось принести до столу і пригощати інших). Першим відмовився борсук — йому треба запаси зимові робити. Зайці похитали головами — капусту треба квасити, і моркву не копано. Білка послалася на те, що горіхи вже обсипались, а якщо їх не збере, то всі поїсть...
Червоний спортивний автомобільчик думав, що він найкращий у світі. Ще б пак! – Фарба в мене блискуча, колеса новісінькі, двигун найпотужніший поміж усіх! Їздив автомобільчик вулицями маленького міста, хизувався. Всім заважав, правила порушував. – Куди на повороті обганяєш? – сердився роботящий пікап. – Чого перед носом шмигаєш? – гуділи клаксонами поважні автобуси з пасажирами. – Хіба на переході дозволено зупинятися? – обурювалися модні кабріолети. – Хто це на заправці вередує, черги не дотримується? – бідкалися звичайні автівки. Навіть «Швидкій допомозі» спортивний автомобільчик не поступався – тиснув на газ і мчав...
Ось вам, дітки, казка про павука. Лютував колись давно такий голод, що й не сказати. Ніде не можна було знайти ані крихти хліба, ані краплини води, ні на землі, ні у воді. Павук та його павучата геть схудли від того голоду. От і пішов якось павук до слона та й каже: — Господарю, дай Боже тобі довгого життя! Послав мене до тебе гіпопотам, водяний цар. Він просить тебе позичити йому сто кошиків зерна. А натомість, коли прийде час збирати, врожай, пришле тобі великого коня. Але про це знатимуть лише наидостоиніші:...
Засперечалися якось багатій і бідняк про те, що краще: гроші чи розум. Багатій каже: — Ось ти, приміром, бідний, мов горобець у лісі. Що ж, допоміг тобі розум? — А дурному й гроші не поможуть! — відповідає бідняк. — Ба ні! Гроші — всьому голова, вони в будь-якій біді зарадять. — Без розуму гроші нічого не варті,— стоїть на своєму бідняк.— А розум і без грошей може стати людині в пригоді. — Дурниці верзеш! — гнівно каже багатій.— Давай поб’ємось об заклад. Якщо твій розум виявиться сильнішим за мої гроші,...
Давно, дуже давно, коли ще звірами й птахами ніхто не правив, зійшлися вони в лісі на збори. Зійшлися, щоб вибрати собі царя. Довго вони радились, хто ж ними правитиме. Нарешті леопард сказав: — Виберімо лева! Ні серед птахів, ні серед звірів рівні йому немає. Немає такого дужого, як він. Всі звірі згодилися з леопардом, а птахи промовчали. Воно й не дивно: адже їм хотілося вибрати такого царя, щоб умів, як вони, літати. Зрештою виступив наперед орел і сказав: — Хто не знає лева! Він дужий і розумний, але, на жаль,...
Маленьке сіре козенятко усього в світі боялося. – Пішли з нами стрибати! – гукали ягнятко, лоша та інші звірятка. – Боюся колінце забити, – відповідало сіре козеня. – Дивися, яку барвисту веселку привів літній дощик! – раділи квіти у лузі. – Боюся ніжки замочити… – Травичку щипати будеш? – питала сестричка-коза. – Боюся равликів рогатих, що в траві ховаються. – А нашого гарного півника бачив? – квоктали заклопотані курочки. – Боюся… Півник голосно кукурікає. – А метеликів ловив? – щебетали жваві горобчики. – Боюся не впіймати… – А казку читав?...
ІСТОРІЯ 1 Жила-була лялька… Ні, не так. Спочатку лялька З’ЯВИЛАСЯ. У великій коробці лежали різнобарвні шматки тканини, клубочки, моточки і котушки ниток, стрічки. У окремій коробочці лежали ножиці, олівець та подушечка з голками. Руки майстрині обережно відкрили коробку і почали поволі перебирати клаптики тканини. Кілька відібраних шматків відклали, далі коробка знову щільно закрилася, і розпочалося ДИВО СТВОРЕННЯ. Вправні руки згортали і розправляли тканину, змотували нитками, добирали клаптик за клаптиком, щось припасовували, щось складали назад у коробку…Ось настала черга ниток, ножиць і голки. Нитки відмірялися і складалися у пасма, які...
Жив якось сміливий і до всякого діла придатний солдат. Він хоробро воював, а коли війна скінчилася, дав йому король за вірну службу три шеляги на дорогу та й відпустив під чотири вітри. — Е ні,— розсердився солдат,— я цього так не залишу! От знайти б тільки підходящих людей, то я б примусив короля усю казну свою мені віддати! — і пішов. От прийшов він до лісу і бачить — якийсь дужий чолов’яга висмикує з корінням дерева, та так легко, немов це не дерева, а всього- навсього колоски. — Чи не...
Жив собі на світі чоловік, було в нього три сини, і все його майно складалося з одного лише будинку, в якому він і жив, І хотілося кожному із синів після смерті батька володіти цим будинком, але батько любив усіх трьох однаково і не знав, як йому вчинити, аби нікого з них не скривдити, А продавати будинок він не хотів, тому що дім дістався йому у спадок ще від прадідів; а то можна було б його продати, а гроші між дітьми поділити. От надумав нарешті батько, що йому робити, і каже...
