На Подолі, у столиці, Жив хлопчина, звали Грицем, Був білявий, синьоокий, Віком одинадцять років, Батько й мати на роботі, Гриць у школі вчився, потім, Йшов додому та обідав, Після в гості біг до діда, Славний був той дід Тарас, Бо розповідав щораз, Нову казку він хлоп’яті, Також з ним ходив гуляти, По Подолу до Дніпра, Тут і вулиця стара, І будинки, і церкви, Тільки вік навкруг новий. Дід Тарас розповідав, Де він жив, і де бував, Де зустрів колись бабусю, Юну ще тоді Ганнусю, Слухав Гриць, відкривши рота, І гуляти...
