Казка про сміливу принцесу та зачарованого дракона

Колись дуже-дуже давно жила собі одна принцеса. Звали її Анна, і була вона найменшою та найулюбленішою дочкою старого Короля. Усі королівські піддані також обожнювали маленьку принцесу. Адже вона дійсно була прекрасна, хіба що трохи вередлива та пихата. Ось щось закортить, та хоч зірку з неба діставай, якщо принцеса забажає.

Одного разу Анна заволіла на свій день народження триповерховий шоколадний торт. Довелось скликати усіх відомих кухарів з усього королівства та нашвидкоруч готувати цю чудернацьку шоколадну чудасію. Торт вийшов дуже смачним, але і дуже-дуже великим, тому довелось його їсти усім королівством.

Наступного разу Анні закортіло виростити у королівському саду пальми та бананові дерева. Почувши про таке неподобство, королівський садівник просто зомлів та пролежав без тями цілий місяць. А тим часом з Африки та Єгипту до королівства привезли справжнісінькі пальми, які згодом заполонили увесь королівський сад і перетворили його на справжні джунглі.

Проте найцікавіше та найскладніше Анна вигадала, коли у королівстві збирались святкувати Новий Рік.
– Тату, – сказала вона, – я хочу дракона!
– Що, моя люба? – жахнувся Король. – Може мені почулось? Я ж трохи недочуваю на ліве вухо. Може ти хочеш запустити у небо повітряного змія, чи щось таке?
– Ні! – відповіла Анна. – Тобі нічого не почулась – я хочу справжнього дракона! Хочу! Негайно!
– Який жах, – прошепотіли усі королівські піддані, – дракон! Він же спалить усе королівство!
– Люба моя, а навіщо тобі дракон? – запитав Король.
– У жодної принцеси немає дракона! А у мене – буде! Я його дресируватиму і годуватиму! І це буде мій дракон! Дістань мені дракона! Негайно! – відповіла Анна.

Бідолашний Король не знав, що йому робити, та як виконати бажання молодшої дочки.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6

Казка про відьму та тринадцятеро чортів

Казка про відьму та тринадцятеро чортів

Як ми дресирували Мурчика

Як ми дресирували Мурчика

Новіший допис

Надіслати коментар

<-- -->