Казка про сміливу принцесу та зачарованого дракона
А що ти полюбляєш їсти? Бо людей я тобі їсти точно не дозволю!
Дракон знов змовчав та ще більше чомусь посумнішав. Принцеса вже почала трохи сердитись на таку його впертість.
– Вперше зустрічаю дракона, – сказала вона, – хоча я взагалі у своєму житті вперше зустрічаю дракона, який сидить собі в стайні, постійно рюмсає та мовчить. А потім ще дивується, що з ним ніхто не хоче спілкуватись!
Анна вже збиралась йти, як раптом Дракон промовив:
– Вимушений тебе розчарувати, Принцесо, але я не дракон.
– А хто ж? – здивувалась вона.
– Насправді я – принц, і мене зачаклувала ця зла відьма, бо я відмовився одружитись з нею, – відповів Дракон.
– Який жах! Який жах, що ти не дракон! – сказала Анна. – І що мені з тобою тепер робити, зачарований Принце?
– Взагалі, дракон з мене дуже поганий, – образився Принц, – а для того, щоб мене розчаклувати, треба вбити лиху відьму.
– Але я не хочу, щоб ти знов перетворився на принца, – сказала Анна, – я прийшла сюди за драконом, та з драконом і піду!
– Як би ти сама була драконом, – розсердився Принц, – то я б залюбки подивився на тебе, як би ти хотіла такою залишитись!
Після довгих суперечок Принцеса погодилась допомогти цьому бідоласі. Цілу ніч вони думали, як же їм здолати лиху відьму. Адже вона була така хитра та підступна, що навряд чи її можна було так легко обдурити.
Тим часом Відьмі вдалося, нарешті, зварити зілля, за допомогою якого вона могла б забрати юність та красу Анни. Їй залишалось тільки вмовити Принцесу випити його, але як?
Тоді Відьма вирішила схитрувати – вона покликала Анну і сказала, що дуже вдячна їй за допомогу. Такої наймилішої та найдобрішої принцеси вона ще не зустрічала, тому за її працьовитість та турботу разом з драконом вона дарує їй чарівний напій. Лише один ковток цього напою дасть змогу Принцесі стати ще вродливішою, ще чарівнішою, ще милішою. Такої найгарнішої Принцеси не знатиме цілий світ.
