Казки для дітей

Жінка винесла сміття в великому пакеті, а в іншій руці був пакет із залишками хліба для птахів. Крихти хліба вона поклала до пластикової годівнички біля контейнера, щоб голуби могли скуштувати. А пустий пакет скрутила й викинула до контейнера. Вітер підхопив пакет і поніс догори, бідолаха зачепився за дерево. –  Не дістати, –  похитала головою жінка і пішла в дім. Вітер наповнив пакет повітрям і запустив у небо. –  Яка височінь, –  злякано промовив пакет. А його несло й несло далі. –  Починаю нове життя! – прийняв рішення пакет і перестав...

Ця крапелька води, на перший погляд, була такою як її подружки: містила два атоми гідрогену і один атом оксигену. Але якщо придивитися ближче, можна було побачити, що вона вміла думати і діяти. А ще дуже хотіла стати потрібною. Разом з подружками так приємно подорожувати у хмарці в очікуванні нових вражень! Цікаво, куди їх віднесе вітер? Штормовий вітер налетів зненацька і поніс маленькі краплинки з великою швидкістю. – Ой, як паморочиться голова, –  кричали крапельки. Вони швидко наздогнали іншу хмару і зіштовхнулись. Все змішалось, наша крапелька вперше бачила, як злякані подружки...

Кімнатні рослини визирали у вікно.  Вони побачили, як весняна травка, а за нею і сонячні  кульбабки, тягнуться до сонця. – Які вони самостійні, – замилувалась півонія. – Ні, це нам пощастило, – заперечила дифенбахія чарівна. – Ми живемо просто розкішно, не треба ні про що піклуватися, завжди дають чисту водичку, –  простодушно додала фіалка. – Точно, нас поливають і доглядають, – дифенбахія почувала себе головною в цій кімнаті. Двері відчинились і до кімнати ввійшли мама з донькою. – Поставимо його до інших квітів, доню. – А наші квіти не будуть...