Правило Mbappé

— Я не хочу вчити ніякі правила! — Матвій жбурнув підручник з завданням на літо. Той відлетів і розкрився, сторінки зашаруділи, ніби обурені такою поведінкою, а хлопець даремно не звернув на цю дрібницю уваги.

За хвилинку з книжки з’явився Знак Питання. Він потер свою скорчену спину, намагаючись розпрямитись, а потім махнув на це рукою.

— Знак Оклику в постанові тулуба більше розуміється і поставу добре тримає, — пробурмотів він, звертаючись до розгубленого хлопчика. І продовжив:

— Я щось не зрозумів, ти не знаєш, що книга — не птах, літати не вміє? 

— Я … Ви ….вмієте розмовляти? — Матвій з переляку хитнувся на кріслі й гепнувся на підлогу біля Знаку Питання, який був наче його вчитель української, тільки зменшений: з уважними вишневими очима і борідкою, сивий і трохи сутулий, але знавець високого рівня щодо мови та літератури, оповідач чарівних казок, легенд, історій. 

— О, так, так, так, а чи вмієш розмовляти Ти, бо ті твої склади ..бе..ме.. замість відповідей на уроках мені зовсім не подобались, цілий рік прогаяв, а тепер додаткову літературу жбурляєш, як м’яч футбольний. До речі, ти знаєш правило Мбаппе?

Тут Матвій зовсім розгубився, але воротарем в шкільній команді був непоганим, у футболі “шарив”, розумівся тобто.

— Я такого футболіста знаю, він француз, здається, грає за національну збірну.

— Вже ближче до теми підійшли, — провів рукою по бороді Знак Питання, — так от, у Франції одна вчителька мала цілий клас учнів і писала з ними мовний диктант, а один з хлопців правил не знав і наробив помилок. Навіть в слові чемпіон замість “м” написав “н”, тому, що усно літера не промовляється, а на письмі зустрічається. От саме для нього те правило і придумали. Бо прізвище Мбаппе, що теж підпадає під це правило, можна побачити безліч разів, у тому числі його написано на футболці гравця. 

— А також на футболках його шанувальників, номер десять.

— А тут ти влучив у “десятку”, — зрадів Знак Питання.

— Я з батьком чемпіонат Європи з футболу дивлюся! 

— А правила українські коли вчити збираєшся, літо не гумове, починай сьогодні.

— Вони не учаться, тільки мозок “кипить” від них.

— Ти в п’ятий клас збираєшся чи ні, а мозок таку руханку навпаки полюбляє, вона його розвиває. Учиш сьогодні, а вже завтра матимеш нові досягнення і результати. 

— Але що робити з моїми правилами?

— Ти за адресою звернувся: з питанням до Знака Питання, пропоную кожне українське правило закріпити за відомим спортсменом або артистом, або вченим… Знаєш, я піду, в мене є питання до знайомих тобі діячів! Займемося цією проблемою разом!

— Стривай, а як же я?

— Ще побачимось! Головне, частіше відкривай підручник! — він хитро підморгнув хлопцеві, влігся на свій скорчений скелет, як на сани й поїхав під обкладинку книги.

Сторінки знов зашурхотіли, магія скінчилась. 

— Та це не скелет, а скелетон, зимовий вид спорту, спуск льодовим жолобом. З такими знаками точно до науки треба братися. 

І з цими словами Матвій підняв книжку і витер рукою від пилу.

— Тепер все буде інакше, — дав собі обіцянку хлопець.