Казки для дітей

Дівчинка сиділа на лавочці. Вона тільки-но переїхала до цього дому. До неї підбігли діти, які кожного дня виходили поспілкуватись разом. — Пішли з нами грати! — Я не можу зараз, — спокійно відповіла дівчинка. — Дуже гордовита, — зробила висновок Еля, ватажок перегонів, і діти побігли собі далі. Артем залишився. — А чому ти не можеш зараз з нами грати? — тихенько запитав він. Неначе вголос таке казати було не можна. — В мене травма коліна, готуюсь до планової операції, тож побігати зможу через рік, в кращому випадку. — Не...

Жили собі працьовиті люди в маленькому селі. Все найкраще для спокійного існування давала їм родюча земля і Середземне море. І не думали вони про зброю, бо мирно жили собі. Тож коли прийшли вороги, не виявилось в них захисту від тієї біди. Чорною хмарою насувалось військо вороже. Встав серед поля Маттео і каже: — Треба захистити наш край від нападу! — Як же ми це зробимо, в нас навіть зброї немає! — Не бійтеся, люди, нам допоможе наша земля і сила природи! Тому що в нас нашого не забрати! Тільки будьте...

Гучна компанія насолоджувалася відпочинком на природі. З дому були  принесені заготівки для канапок, ковбаска, нарізаний сир і засмажені котлетки. Тож швидке сервірування одноразовим посудом і — все, пригощайтесь! Білочки та зайчики, серйозний їжак та навіть злий вовчисько виглядали здалеку й облизувались. Смакота! Через дві години люди пішли додому, батьки чотирирічного Максимка зібрались раніше, тому що хлопець втомився, навіть смоктальну цукерку, яку йому запропонував дядько Сергій, упустив у траву. Хотів було підняти та мама каже: — Хай лісові звірі скуштують, збирайся! Пляшки та серветки було зібрано в пакет для сміття, його...

— Хочу пончик! — повторювала Ганночка по дорозі від поліклініки. Сьогодні дванадцятирічна дівчинка була з мамою на прийомі у педіатра. — Але доктор сказав, що тобі треба скорегувати меню, щоб вага залишилась в нормі. — Але я хочу цей солодкий смажений пиріжок з отвором посередині. Особливо мені до смаку отой, з шоколадною глазур’ю. Вони як раз проходили вздовж кав’ярні «Понч», яка славилася тим, що всім охочим випити кави на додачу клали пончик, смак якого змінювався кожен тиждень. Можна було попасти на тиждень ванільних, шоколадних або горіхових пончиків. Ціна кави була...

– Я хочу такий візерунок, щоб перемогти на конкурі, — загадала собі майстриня. Вона узялась до створювання візерунку на вишиванці. В Петриківці конкурс на кращу українську вишиванку з нагоди річниці створювання селища відбудеться в вересні, «Петриківський дивоцвіт» називається, треба поспішати! Мить – вона вколола палець, краплина крові впала на тканину. – Треба негайно обробити, – вирішила майстриня і вийшла з кімнати. – Що ти накоїла, – зафиркали нитки на голку. – Я така від пригоди, навмисно гостра, щоб вам за мною легше було крізь тканину проходити, візерунок свій виводити. –...