Хижачки

Поділитися

Якось зібралися хижаки лісу разом, та й почали вихвалятися, хто з них най-най небезпечніший у лісі.

— Я найбільший та найсильніший серед вас! — заричав ведмідь.

— А я найнебезпечнішу зграю маю! — завив вовк — Ми разом й не таких ведмедів здолаємо!

— Куди там вашій силі та зграї до моїх хитрощів? — мовила лисичка — Кого завгодно зможу перехитрити!

— Можливо хитрість твоя й насправді чогось варта, та кмітливість зайця, тобі не перехитрити! — зауважив ведмідь.

Обурило це лисичку, от вона і мовила:

— Значить так тому і бути. Хто упіймає зайця, той і буде найнебезпечнішим!

Почув їхню розмову соловей, та й полетів новиною ділитися. Летить по лісу, та й щебече:

— Хижаки хочуть хитрістю та силою зайця упіймати!

А в цей час, вухастий, винюхував глибоку яму, яку мисливці вирили. Почув він про новину, та й мовляє:

— Е-ні, для того, щоб мене упіймати, не лише сила та хитрість потрібні. Тут іще талант потрібно мати!

Посміхнувся вухастий, та й поскакав на зустріч ворогам. Коли дивиться, йде ведмідь дерева гне, гілки ламає. А позаду вовк із лисичкою біжать.

Сховався зайчик за деревом, зірвав листочок лопуха, скрутив його в трубочку, та й почав говорити страшним голосом:

— Ей ведмідь, скажи лисиці, хай лисиця вовку скаже, хай той вовк силу покаже!

Злякалися звірі, занепокоїлися, та й мовляють один одному:

— Чуєш, руда! — каже ведмідь.

— Та звісно ж чую! — відповіла лисичка.

— То вовку, передай! — продовжив клишоногий.

— Так і я чую! — мовляє вовк ховаючись за лисичкою.

— То сходи, подивися, хто там такий сміливий! — прошепотів ведмідь.

— Чому я? — запитав вовк піджавши хвоста.

— Так тебе ж кличуть! — в один голос мовили звірі.

Не мав вовк вибору, та й пішов один уперед. Побачив він зайця, та й погнався за ним. А зайчик підбіг до тієї ями, став з протилежної сторони, та й чекає на вовка.

Біжить сіроманець, не дивлячись під ноги, та як упаде в ту яму, як гепнеться, що аж в очах потемніло.

Повернувся вухастий до хижаків та й знову мовляє страшним голосом:

— Ей, руда, скажи ведмедю, хай ведмідь силу покаже й біля вовка в бою поляже!

Злякалися звірі, куди ж вовк подівся? Занепокоїлися, та діватися нікуди, адже найнебезпечнішими звірами у лісі були.

Тож, пішов ведмідь на голос, та й також потрапив до ями.

«Лишилося ще лисичку перехитрити» — подумав зайчик.

Зірвав він листочок лопуха, скрутив у трубочку та й тільки-но зібрався кликати лисичку, як соловей йому посміхаючись:

— Не кричи! Втекла лисичка навіть не дочекавшись тебе!