Казки для дітей

1 частина Одного сірого, похмурого дня, лив сильний дощ, малесенькі дітки сиділи біля вікна та сумували, про те що, довкола них не відбувається нічого цікавого та веселого. І тут, малюки пригадали, що нещодавно від дорослих вони почули про те, що зовсім скоро буде свято. Але яке саме свято, так і не змогли пригадати. Саме тому, вони вирішили про це запитати у своєї матусі, побігли до неї та й гукають: — Мамо! Мамо! Скажи нам, на яке свято ми чекаємо? — Скоро, прийде до нас свято яке має назву Великдень, відповіла...

Більше
  • 07.04.2023

В одному місці на Україні жив хлопчик Ромчик. Він був веселою допитливою дитиною. І помічав те, що інші не бачили, чи просто були такими заклопотаними й байдужими що їм було не цікаво.  Ромчик  полюбляв спостерігати за пустощами краплинок дощу. Коли падав дощик, краплинки сміялися і танцювали, бавилися в перегонки і їм було надзвичайно весело. Вони манили до себе Ромчика і він щодуху вибігав на двір, під час дощу, бігав веселився разом з ними, хоча йому перепадало від батьків за такі пустощі. Він розумів, чому краплинки такі веселі, адже вони напоюють землю цілющою водичкою, яка дає життя...

Більше
  • 07.04.2023

Суперечка може виникнути не тільки між людьми. Так одного разу російська Природа посперечалася з українською. Ви, мабуть, знаєте, що ворожа Природа росії така сама зла та мстива, як і її народ. Російська Природа постійно з кимось змагається та намагається довести всім, що вона найсильніша та найрозумніша. Проте вона забуває одне: завжди знайдеться той, хто сильніший та розумніший. Ні, ми в жодному разі не хочемо сказати, що українська Природа ідеальна. Вона має свої екологічні проблеми та недоліки.Однак наша Природа не приховує їх, а навпаки закликає свій народ вирішити екопроблеми. Але щось...

Більше
  • 04.04.2023

Він стояв спустошений, покинутий, з розбитими вікнами. Почорнілий.  Зверху накособочений, без даху, з чорною дірою замість входу. Він не був самотнім. Таких домів за рік повномасштабного воєнного вторгнення було чимало. Вони були архітектурними свідками війни. Не про таку долю вони мріяли. Кожна людина мріє про свій дім, хоче, щоб він був затишним, міг зігріти своїм теплом. Хай на вулиці йде дощ або сніг, або крижаною ковдрою вкриває і робить білим цілий Світ зимова завірюха, а ти поспішаєш до нього, він відчиняє тобі двері. Затишний і теплий. Горнятко з чаєм, що живить, тепле...

Більше
  • 04.04.2023

У дуплі старезного дуба багато років жила Премудра Сова. До неї за порадою  дуже часто зверталися мешканці казкового лісу. Премудра Сова, здається, про все на світі знала і щедро поради свої роздавала. Якось до неї звернувся за мудрим словом маленький Павучок. — Шановна пані, — прокашлявшись, мовив малюк. — Порадьте, будьте ласкаві, що маю робити, як на світі жити? — Що саме тебе турбує, якої поради ти хочеш? — не зрозуміла Премудра Сова. — Даруйте, я так хвилююся, що розгубив усі потрібні слова, — знітився Павучок. — Річ у тім,...

Більше
  • 30.03.2023

Тільки-но Ослик Мося вийшов за поріг свого будиночка, одразу підтюпцем подався до хвірточки, що відділяла його подвір’я від дороги. Сьогодні у нашого Ослика особливий день — він, разом з усіма наймолодшими мешканцями ближнього лісу, отримав запрошення до «Лісової школи». «Цієї суботи, о дев’ятій годині ранку, на території «Сонячної Галявини», у тіні зелених дерев відбудеться перше заняття для звіряток-маляток. Будь ласка, приходьте!» — було написано у запрошенні. — Не спізнитися б! — подумав Ослик Мося і задріботів ніжками, прискорюючи кроки. Серед великої кількості маленьких звірят, що, мов горох, розсипалися по всій...

Більше
  • 03.03.2023

У синьому-синьому небі жила собі маленька, пухнаста, біла хмаринка. Тут було багато хмар та хмарин, і кожна з них мала свої справи та обов’язки. Всі вони були різними: одні грозовими, другі дощовими, треті сніговими, було ще й інших багато, правда маленька Хмаринка про всіх своїх родичів ще мало знала, бо не так давно народилася. Жили вони дружно та без суперечок до того часу, аж поки малій  не скортіло запитати в когось зі старших хмар, хто з поміж них найголовніший. Ой, лишенько, що тут почалося! Кожна, з дорослих хмар, намагалася довести,...

Більше
  • 02.03.2023

— Сьогодні у нас відбудеться екскурсія в Ботанічний сад, — зробив оголошення класний керівник, — будьте уважними й дізнаєтеся нові факти зі світу Флори. В класі було тихо, ймовірно, що така екскурсія була всім до вподоби. — Зокрема, хочу наголосити про дотримання правил безпеки по дорозі до Саду. Йдемо по двоє, рівною колоною, дорогу переходити необхідно по зебрі. — Бідолашна зебра, оце як ми всім класом по ній тупотіти почнемо, вона ж не витримає! — пожартував і сам захихотів Данило Карасько, цей рудоволосий бешкетник кожного дня приносив до гімназії нові...

Більше
  • 01.03.2023

За далекими морями, за казковими лісами, на самому краю землі височіють чарівні гори. Багато років у хатинці біля підніжжя найвищої гори живуть брати-гноми. Кожного ранку, прокинувшись, умиваються, снідають, а потім беруть свої інструменти й вирушають працювати у гірські печери. Живуть гноми дружно, майже ніколи не сваряться, завжди старанно працюють. Добувають з-під землі вугілля, різні кристали, коштовне каміння та метали. Усе це вони віддають людям в обмін на харчі та тканини для своїх потреб. Одного разу гноми знайшли в печері незвичайний коштовний камінь. Ніколи раніше вони такого не бачили. Камінь за...

Більше
  • 27.02.2023

Солодка випічка дбайливо розкладена на дерев’яних поличках, вона має неповторний аромат і м’яка на дотик. Львів’яни з великою любов’ю створили місто, в якому щедро ллється кава і смакують солодощі. О десятій ранку поціновувачі тістових витворів проходять вуличками міста і займають вільні місця у великих і зовсім маленьких кав’ярнях, ласують смаколиками та залишають “чайові”, а може й “підвішену кавусю”, “дякую”. Замовляють фантастичні десерти, щоб побачити солодке мистецтво кондитерів. А підвішена, тобто сплачена кава дозволяє пригостити того, сам не знаєш кого. І знову впізнаємо загадковий Львів. Він зберігає казки й легенди, які...

Більше
  • 23.02.2023