45 Результати пошуку

На термін "новий рік".

1. Оксанка прокинулася рано: тато й мама обіцяли сьогодні поїздку на лісове озеро. Одяглася, умилася, почистила зубки й побігла на кухню. Мама й тато вже готували сніданок. Дівчинка привітала батьків та сіла біля розкритого вікна. Запах свіжого повітря змішувався з ароматом маминих грінок на пательні. Травневий світанок обдаровував кухню співами горобців, які густо обсіли вишню, яка доцвітала прямо під вікном. Ось вони знялись у повітря: на дерево залізла кішка. Вона вибралася на найближчу до будиночка гілку й стрибонула на підвіконня. Оксанка погладила її й пригостила молоком з холодильника. Мама поставила...

Більше
  • 02.02.2021

Ярема був єдиним сином у своїх батьків, які вже ніколи не думали, що у них народиться дитина. Проте Бог, до Якого молилися вдень і вночі, все-таки змилувався над ними й однієї літньої ночі послав їм хлопчика. Не довго вибирали ім’я дитині, не думали над його значенням. Тож вирішили назвати Яремою. Ріс Ярема хлопчиною, якого цікавило все довкола. Батьки, як могли відповідали на всі його запитання за силою своїх знань. А коли син навчився читати книги й пізнавати з них мудрість, тоді сам почав переповідати батькові та неньці, що в них...

Більше
  • 10.12.2020

Мар’яна була дикункою. Ні, вона, звісно ж, знала всі правила етикету, поводження серед людей, зовні мало чим відрізнялася від своїх однолітків. Проте суспільство, великі міста, компанії мало вабили її. Самота, тиша, спілкування з природою – от що любило її серце. І хоча дівчина стала дорослою все одно, як у дитинстві, приносила додому слабих тварин, аби вилікувати та знайти їм притулок, вірила у дива та бігала у ліс. Заміський будинок її родини стояв саме посеред лісу, огороджений великим забором, щільно заплетений плющем та жимолостю. Вранці сяк-так поснідавши, Мар’яна хапала книжку, рюкзак...

Більше
  • 09.03.2020

Багато років тому був у одному королівстві Жахливий ліс. Кожного, хто наважувався у нього зайти, починав Лісовик водити. Два дні поводить – на третій ледь живого випустить. На узліссі у старенькій землянці жили двійко дівчат-сиріт на землі батьківській. Кожен вечір вони збирали хмиз – Хазяїн лісу їх не зачіпав, шкодував сиріт. Виросли дівчата, стали сміливіші, пішли вглиб за хмизом узимку – і заблукали. Сидять уночі під дубом, вовче виття слухають, зубами з ляку та холоду цокотять. Слава Богові, Лісовик якраз обхід своїх володінь робив. Розпалив вогнище, напоїв чаєм з трав, медом лісових бджіл пригостив. До...

Більше
  • 01.07.2019

Якщо ти є — то ти маєш світитися. Одного весняного ранку біля берега моря у високій-високій траві народився Світлячок. Відкрив свої оченята та привітався із сонечком, із морем, і з легеньким вітерцем. Він знав, що він Світлячок, але ще не розумів, чому він Світлячок. Одного разу маленький комаха запитав у старого та трошки глухуватого світляка: — Діііду, а, дііду, а чом ми — світлячки? — Бо світимося, он поглянь, бачиш оте бурштинове намисто з вогників? Ото твоя родина, світляки, такі ж, як і ти. — А чом я не можу світитися? — Бо малий дуже,...

Більше
  • 08.08.2018

Жителям міста Анкорідж, штат Аляска, природа надала можливість спостерігати одне з найбільших чудес – Полярне сяйво. Тривале магічне шоу, що демонструє не Девід Коперфільд, а зимове прохолодне небо. Граючи найрізноманітнішими тональностями та кольорами, воно відтворює найкращу музику. Захоплюючі світлові гами ритмічно виблискують у просторі атмосфери. Мабуть, ви чули вислів про столицю світової моди Париж: «Побачити Париж та померти». У нашому випадку він трансформується, і звучатиме так: «Побачити Полярне сяйво і зрозуміти, що небесна канцелярія усіма силами дає людині ключі від дверцят кімнати з найскладнішим замком, де, скрутившись калачиком, під зоряним...

Більше
  • 07.04.2018

На Подолі, у столиці, Жив хлопчина, звали Грицем, Був білявий, синьоокий, Віком одинадцять років, Батько й мати на роботі, Гриць у школі вчився, потім, Йшов додому та обідав, Після в гості біг до діда, Славний був той дід Тарас, Бо розповідав щораз, Нову казку він хлоп’яті, Також з ним ходив гуляти, По Подолу до Дніпра, Тут і вулиця стара, І будинки, і церкви, Тільки вік навкруг новий. Дід Тарас розповідав, Де він жив, і де бував, Де зустрів колись бабусю, Юну ще тоді Ганнусю, Слухав Гриць, відкривши рота, І гуляти...

Більше
  • 03.02.2018

Жила маленька Краплинка у великому озері серед безлічі маленьких краплин. Новий день був схожий на попередній і все відбувалось як завжди. Маленька Краплинка мріяла побачити світ, тому за порадою поплила до найстаршої краплини в озері. — Вельмишановна Краплина, ви найстарша та наймудріша в нашому озері, хочу звернутись до Вас за порадою. — Говори, дитино, яка порада тобі потрібна? — ласкаво мовила вона. — Кожного дня я бачу одне те й саме, наше озеро, інших краплин. А я мрію побачити СВІТ! — захопливо промовила Краплинка. — Я не знаю як це...

Більше
  • 02.08.2017

Незнайомець Далеко – далеко, серед темних лісів, було собі місто Трампорі. В перекладі з мови місцевих жителів ця назва означала Веселе місто. І в ньому справді жили веселі люди. Понад усе вони любили сміятися і танцювати. Навіть уві сні з їхніх облич не сходила посмішка. Трампорійці із стародавніх літописів знали, що на світі живуть і інші люди, але ніколи їх не бачили. Хоч би як далеко ходили у ліс мисливці, нічого, крім дерев та звірів, вони там не зустрічали. Саме місто з усіх боків було оточене високим білокамінним муром зі...

Більше
  • 30.01.2016

Над морем підіймалось сонце, велике і жовте, розмальовуючи небо бузково-рожевими барвами. З берега, зустрічаючи новий день, почали підійматися сотні білих птахів — чайки розминали крила і поспішали на ранкову риболовлю. Проміння виблискувало на воді, проникаючи глибоко-глибоко. Ось воно торкнулось твердої спинки краба. Думало, розбудить його, і він, поклацуючи гострими клешнями подасться кудись далі. Може, на глибшу місцину, щоб сховатися між водоростей і різнокольорових коралів. А, можливо, на берег, погрітися на сонечку. Та краб спав міцно і на цікавого промінчика геть не реагував. І той побіг далі. Круглі мушлі якраз повідкривались,...

Більше
  • 16.12.2015