Білоголовий сірничок
11.
─ Та що ви знову про того вискочку! Знайшли про що, — все розпалявся Старший Червоноголовий.
─ Подивіться — веселка! Світиться, як Білоголовий наш… світився… — милувалися небом Синьоголові.
─ А ось і зоря прокльовується. Та подивіться ж! — відірвали погляд від степу Жовтоголові.
─ О! А ось і скирда. А підпалити її, га?! Знаєте який вогонь буде!!! Потім цей вогонь перекинеться на поле, а там — на дерева, а там — на село. І все це від одного сірника. Що скажете? Ну, як?!
─ Дурний ти і не каєшся!!! — не втерпіли Зеленоголові.
─ Ви чули?! Ні, ви чули?! — аж заричав, намагаючись привернути до себе увагу, Червоноголовий. Але чомусь ніхто його не почув. Чи не хотів почути? Ніхто.
Автор – Володимир Нагорняк
Доброго дня, шановний Володимире. Я хочу спитати Вашого дозволу надрукувати Вашу чудову казку в своєму методичному посібнику для вихователів дошкільних заклвдів. Відразу попереджаю, шо гонорар не передбачається. Я лише зможу сама придбати й подарувати Вам 1 примірник. Якщо Ви будете проти, напишіть мені, будь ласка, щоб я встигла вилучити казку з рукопису до здачі її редактору. З повагою, Любов Василівна
Будь ласка. Не заперечую. Готовий до співпраці. Подивіться – mala.storinka.gov/by-name/ua/tag/273.ntml