Білоголовий сірничок

Поділитися

4.

Кольорова демонстрація до квартири Білоголового не відбулася. Що таке похід, сірники —звідки їм? — не знали. Цікавість і тривога злилися воєдино.

Нагрудна кишенька Павлика була мілкою, та й саму сірникову коробку хлопчик привідкрив.

─ Дерева, гляньте, як ми! — визирнули з коробки Зеленоголові.

─ А, ось же, гляньте, гляньте наперед! І наш колір знайшовся — заметушилися Жовтоголові, побачивши скошене пшеничне поле.

─ Та… Краще вгору подивіться — скільки там нашого кольору! — загордилися Синьоголові.

─ Е-ех-х! Вирватися б звідси, я себе прославив би! — вийшов наперед Старший Червоноголовий. — Бачите, скирда?

─ Бачимо, жовта… — здивувалися Жовтоголові.

─ А підпалити її, га?! Знаєте, який вогонь буде!!! Потім цей вогонь перекинеться на поле, а там — на дерева, а там — на село. І все це від одного сірника. Що скажете? Ну, як?!

─ Дурний ти і не каєшся!!! — аж тут всі помітили Білоголового. — І все одним махом спалити?!

─ Правильно, спалити! А для чого ж тоді ми, сірники?

─ Для життя… Для життя!

─ Скаже таке…

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
  • 17.01.2012