Країна білих хмар

Грозанна проти Хмаридли

Грозанна з Веселкою нічого не підозрювали. В день нападу друзі полетіли на інший бік Землі подивитися на рослин та тварин, що там водилися.

Та ввечері біля них з’явився Вітер і разом з дядечком Сонцем вони розповіли про нещастя.

Веселка одразу ж заплакала. Всі її фарби за якусь мить потмяніли. Засумувала й Грозанна. Горе її було таким великим і несподіваним, що сльози хмари пролилися на Землю, як ніколи, холодним дощем. Сонце і Вітер якийсь час не зважувалися переривати тиші. Та дідусь врешті промовив:

– Змій послав Хмаридлу знайти вас. Убити Грозанну і привести до себе Веселку, аби одружитися з нею.

– Я ніколи не вийду за нього, – рішуче сказала принцеса. – Краще смерть, ніж жити з убивцею моєї матері.

– Поки що нічого боятися, – заспокоїла її Грозанна, – Хмаридлу я один раз побила, поб’ю і ще раз.

– Тепер вона стала значно більшою і сильнішою, – сказав дядечко Сонце.

– Але ви ж мені допоможете?

– Звичайно, – разом відповіли Сонце і Вітер, – проте…

– Вона більша, – зупинила їх Грозанна, – зате я прудкіша. Її я не боюся, а от що із Змієм робити – не знаю.

– Спочатку убий Хмаридлу. – мовив Вітер. – Ця клята зрадниця вже зовсім близько.

Грозанна побачила на горизонті свого затятого ворога й приготувалася до бою…

Хмаридла неспішно повзла по небу, гриміла і на всі боки блимала блискавками, аби одразу залякати противника.

– От ми й зустрілися, – гукнула вона, – і ця зустріч для тебе буде останньою.

– Це точно, – погодилась Грозанна, – зустріч буде останньою, але для кого, ще подивимось.

Вона підлетіла ближче і пустила одразу дві блискавки в серце Хмаридли. Та до цілі вони трохи не дістали. Зрадниця була занадто великою.

– Го-го-го! – зареготала вона, гримаючи на все небо. – Тепер моя черга.

І вистрелила аж трьома блискавками. Грозанна ледве встигла ухилитися.

Тут вступили в бій Сонце і Вітер. Особливо Дідусь дошкуляв Хмаридлі. Рвав на шматки, штовхав, не даючи прицілитися. Та все ж збити її з пантелику не міг.

Прислужниця Змія все сунула вперед. Від кількох ударів блискавки Грозанна встигла сховатися в невеличкій западині. Тоді різко злетіла, мало не до Сонця, і вже з гори двічі вистрелила.

Цього разу їй не вистачило зовсім мало. А Хмаридла ще більше розлютилася. Вона почала безперервно пускати в Грозанну блискавки.

Добре, що на допомогу знову прийшов Вітер. Він добряче штурхав зрадницю, від чого всі її постріли проходили мимо.

Веселка дивилася на все це і лише переживала за свою подругу, адже сама  воювати не вміла та й не мала такої зброї, як блискавки.

Хмаридла весь час наступала, а Грозанна кидалася з боку в бік, аби не потрапити під удар і посувалася назад. У цей час в неї і виник несподіваний план. Вона кинулася вперед, наче в атаку. А коли зрадниця вже приготувалася убити її, пірнула вниз. Усі блискавки Хмаридли пролетіли значно вище цілі.

Хитрість Грозанни вдалася. Під ворогом, по самій землі вона простелилася швидкоплинним туманом і залетіла в тил противниці. І поки та лише думала розвертатися, на всій швидкості врізалася в неї, випустивши дві блискавки.

Цього разу Грозанна не схибила. Зрадниця знерухоміла і тоді за неї взялися Сонце і Вітер. Дідусь швидко розшматував Хмаридлу, а дядечко Сонце гарячими променями перетворив усі ті шматки на воду, яка рясним дощем зійшла на землю.

therain

– Ура! – загукали Веселка й Грозанна. – Ми зробили це. Убили прислужницю Змія.

Зраділи і Сонце з Вітром. Адже це була перша перемога над Змієм, хоча й не дуже велика.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8

Країна білих хмар

Годинник на вежі

Країна білих хмар

Листоноша i королiвна

Новіший допис

There is one comment

Надіслати коментар

<-- -->