— Скажу по правді, життя їжака зовсім не схоже на життя жодних інших тварин. По-перше, ніколи в історії ми не були одомашненими. — розказував Декстер. — Їжаки завжди залишались неприступними щодо людей. Може, через це життя наше не є таким хорошим, яким могло б здаватись. По-друге, щоб вижити, нам доводиться прикладати багато зусиль і переживати безліч труднощів. Більше ніж можна покласти на малого їжака і не менше ніж переживає кіт, собака чи ведмідь. Так і живемо. Зимою падаємо у сплячку. І чому люди думають, що лише ведмеді зимою сплять? Їжаки...
Казки для дітей
Жила собі на світі штопальна голка. Вона вважала себе надзвичайно тонкою і була про себе настільки високої думки, що удавала із себе справжню швацьку голку. — Обережніше! — сказала вона пальцям, коли вони виймали її із шухлядки.— Не впустіть мене! Якщо я впаду на підлогу, може статися, що мене ніколи вже не знайдуть — я надто тонка! — Хіба що! — відповіли пальці й міцно обхопили її за стан. — От бачите, я йду із цілим почтом! — сказала штопальна голка і потягла за собою довгу нитку, тільки без вузлика....
У тій слободі, де я раніше жив, був один чоловік, Грицьком його звали, був він бідний і такий сердешний, що з самого малку не знав щастя-долі. Батько його з матір’ю рано померли, і залишився він сиротою микати своє горе на білому світі. Як тільки зіп’явся на ноги — пішов по містах ходити. І ходив він так, аж поки дійшов до віку літ, тоді вже сяк-так з горем та з бідою оженився та й зажив собі наче б і нічого, так ні ж… Жінка попалася йому роботяща і доброї душі. Уже...
Друзі, а чи знаєте ви, що колись сонечко не мало чорнявих крапочок на своїй червоній спинці? Так, так, його крильця були просто червоного кольору. Але всі комашки у лісі сміялися з Сонечка, кажучи: – Що це за ім’я таке – Сонечко. От у всіх нас, жуків, імена як імена: Короїд – кірку їсть, Довгоносик – має довгий носик, Листоїд – листя любить, так і в усіх інших. А в тебе що? Що твоє ім’я означає? Ми його не розуміємо. Іди від нас подалі ми тебе і знати не хочемо. Бідолашного...
Жили-були два брати. Вони близько жили один коло одного. Колись давно були в дружбі, а потім стали ворогами, бо старший брат забагатів, а бідному Бог дав аж дванадцятеро діточок — один від одного менший. Бідний брат тим і годував їх, що рибу ловив саком. Але вже кілька днів не везло йому, приходив додому з порожніми руками. Діти його так чекають, лиш поріг переступить, так і обліплять його з усіх боків, як реп’яхи, про рибу питають. Зажурився бідний брат, але пообіцяв дітям, що завтра точно вже рибку принесе. Прокинувся дуже рано,...
В одного чоловіка було семеро синів, але жодної дочки; а йому так хотілося мати дівчинку! І от нарешті народилася донечка. Як же зраділи батько з матір’ю! Треба було дівчинку скоріше викупати. І батько послав одного з синів до криниці по воду. Разом з ним побігли й інші шестеро братів. Затіяли брати біля криниці метушню — адже кожен хотів зачерпнути воду першим — та й впустили глека просто у криницю. З’юрмилися вони всі довкола криниці і не знають, що далі робити: бояться повернутися додому без глека. У батька вже увірвався терпець...
Останнім часом я страшенно розіспався. Взагалі коти сплять багато, але я дрімав цілими днями. Спав у переходах, на автобусних зупинках, біля пекарень і на дитячих майданчиках. Аж поки і сам зрозумів, що моє життя перетворюється на монотонний сон і навіть коли я просто кудись йду, здається, що я ще не прокинувся. Так далі тривати не могло і я розумів це. Врешті я придумав, чим можна себе відволікати. Ранковими пробіжками! Я подумав, що було б непогано кожного ранку бігати. Спорт це дуже корисно, при чому не лише для котів. Бадьорий ранок...
Рибки повільно плавали серед водоростей великого акваріуму, що стояв навпроти Юркового ліжка. Хлопчик хворів вже кілька днів. Він тихо лежав і дивився на рибок. Акваріум нагадував йому море, де вони з батьками були минулого літа. Поряд з акваріумом лежала велика, красива мушля, яку хлопчик знайшов, коли пірнав. Юрко узяв її і притулив до вуха, щоб «послухати море». Він слухав море, спостерігав, як повільно піднімаються кульки кисню від водоростей на поверхню води у акваріумі, і ось вже очі Юрка почали самі заплющуватися і він не міг цьому опиратися. Здавалося, що його...
Два близнюки зелені коники: Коник та Стрибунець, Хрущ, Павучок, Метелик, Жук-Олень та Сонечко вирішили зіграти у футбол. – Ми розділимося на дві футбольні команди, – сказав Стрибунець. – Якраз у кожній команді буде ГОЛКІПЕР, ФОРВАРД і СТОПЕР. – Це хто такі? – запитав жук-Олень. – І ким, з цих зарозумілих назв буду я? – Запам’ятовуй, Голкіпер – це воротар. – А можна воротарями будемо ми? – запропонували Хрущ та Павучок. – Безперечно. Тепер далі. Форвард – це нападаючий. На мою думку, форвардами двох команд будемо ми, брати-коники. А от Стопери...
На старій березі, з обламаною колись вітром верхівкою, було лелече гніздо. А у гнізді самотньо стояв уже оперений Буслик і махав крилами, розганяючи полудневу спеку, а заодно й вправляючи крила, на яких йому час було злітати в небо. Але Буслик… боявся. Дві його старші сестрички давно літали разом з батьками на широку луку за селом, щоб ловити там прудких, стрибучих жабенят, лякати зелених коників і булькатих бабок з тонесенькими тулубами й прозорими крилами. Увечері, повернувшись, вони навіть не сідали на гніздо, підкреслюючи цим зневагу до боягуза-братика, а мостилися на свіжій...
