Далеко-далеко в чарівному лісі проживає свій вік баба Зима, вона трохи добра й трохи зла, справедлива й сувора, завжди біло-біло у неї надворі. І от сталося так, що  нашу крижану героїню пам’ять підводити стала. Забула вона, що сніг повинен тільки взимку до людей прилітати й стала посеред весни, літа, осені снігом в людей жбурляти. Сильно не налякає, а цвіт у дерев засинає, плодів і врожаю немає. Особливо зайчатам невдача, їх лисиця одразу помічає і швидко наздоганяє. А в маленькій хатинці жила саме зайців  родина: батько, мати й два сини. Побачили...

Більше
  • 16.12.2021

Десь поблизу безпомічного села шипіла вогняним голосом війна. Гуманітарна поміч розліталася військовими наметами оборонців. Про тих, хто не зумів залишити свої любі землі, ніхто не подбав. Не до того було – і люди в тилу це добре розуміли. Самі ж солдатики заходили з блок-постів, часом і поранені. Вони просили лише помитися та й перевдягнутися в щось чистіше. А за це, щиро винагороджували людей, коли рибними консервами, а коли й консервованим м’ясом. Наближалася зима. Восени, коли було ще тихо, Микола встиг викопати бульбу, та запасся городиною. Вони залишилися. Тоді була якась...

Більше
  • 04.12.2021

То як вони все ж починаються, ці казки? Ах, згадала!..  В одному королівстві, мало хто вже й пам’ятає, в якому, жив-був хлопчина, на ім’я Марк. Йому виповнилося вісімнадцять років, і всім цей вродливий, лагідний на вдачу юнак подобався.  У Марка був маленький друг – гарненьке біляве мишеня з чорними ґудзиками-очима. Звалося воно Дейром, і в цих нерозлучних друзів була таємниця: мишенятко вправно розмовляло людською мовою. Це вміння не раз допомагало їм вибиратися з пригод, в які обоє частенько потрапляли. Якось друзі пішли в ліс на прогулянку. Там, серед могутніх дубів...

Більше
  • 29.11.2021

А знаєте яким чином народжуються казки? Як, ви не знаєте? Простіше не буває, чесно. Коли ти поглинаєшся простором прогулянки, не вишукуєш казку – ти просто вітаєшся з мешканцями казки, а вони повсюди. Головне спостерігати за навколишнім середовищем. Але казки рідко блукають серед людей, вони живуть здебільшого в тиші. І коли казочка виформовується, вона відшукує письменника, щиро посміхається і говорить: «А ти не забув мене записати? Я вже доросла, розкажи мене діткам. Вони охоче послухають.» І я, сідаю на травичку, дістаю нотатника і швидко записую те, що мені розповідається. Нещодавно отак,...

Більше
  • 28.11.2021

1 — Заморили, Людоньки, голодом заморили, — крик відчаю пронісся і затих. Голодний вихор носився по селу. Він заглядав у кожну домівку, наче хотів зжерти усе довкола. Голодні селяни навіть не запалювали свічок. У темряві молились і лягали спати, благаючи Бога прокинутись зранку. Можливо, наступний день щось змінить. З’явиться їжа? З’явиться  надія. Так хочеться жити, просто жити. Осінь 1932 року. Земля цього року виглядала, як виснажена годівниця, врожай був замалим, щоб задовольнити потребу людей, нагодувати. Нормативи здачі зерна були зависокими для виконання. Влада  не залишила нічого людям. Людей гнали у...

Більше
  • 27.11.2021

Якось потрапив маленький їжачок до осіннього саду. Поглянув довкола, а на верхівках дерев червоніють яблука. Та такі гарні, такі смаковиті, що йому захотілося якесь яблучко зірвати. Тягнеться він, тягнеться, а дотягтися не може. «Потрібно вище!» — подумав їжак. А в цей час, неподалік, пробігало зайчисько. Побачив його колючий, та й мовляє: — Зайчику, а зайчику, допоможи мені, будь ласка, зірвати он те червоне яблучко. А я з тобою поділюся. Зайчик відразу й погодився. Мабуть, також був не проти посмакувати смачним яблучком. І от, заліз їжачок на зайця. Тягнуться вони, тягнуться,...

Більше
  • 17.11.2021

Якось равлик, черепаха та слимак вирішили позмагатися у швидкості. От і каже равлик: — На змаганнях, під3мка, найважливіша річ, тому я покличу усю свою р1у! Щоби прийшли вболівати за мене матуся та татко, дідусь та бабуся, брати та сес3. А ще, у7 своїм друзям розповім. Та вони про100 с3батимуть від щастя! — А я — каже черепаха — 1ак! Тож змагатися буду без під3мки. — А слимаки, взагалі, майс3 у швидкості, і тому, їм під3мка не потрібна! Тут головне ві2га! Насправді ж, що слимак, що черепаха не мали ні р1и,...

Більше
  • 12.11.2021

Тиждень розпочався з виховної години, на якій наш класний керівник ввімкнув радіо і ми слухали новий трек присвячений бабусі й виконаний співачкою з іменем газованого напою. Наш вчитель української, Матвій Андрійович, завжди щось вигадує: квести та тести, марафони й біологічні змагання з застосуванням оригамі або скульптурного пластиліну тощо. — Перед словом “тощо” кому ставити не потрібно, — втрутився Матвій Андрійович. Я й не помітив, що список вчительських цікавинок почав писати по-справжньому, на папірці-чернетці. — До речі, Вадиме, тобі не завадить написати диктант. Я розгубився. — Невже я припустився помилок? —...

Більше
  • 11.11.2021

Якось прокинувся юнак від дивного сну, та й до ранку не зміг потім заснути. Все ніяк той сон не полишав його думок. Настав ранок, а думки так і не знайшли собі місця. От і вирішив він людей попитати. Можливо, хоча б хтось та й допоможе звільнить голову від зайвих речей. Йде він собі, йде, коли бачить пастух отару жене. От він й запитує у нього: — Мені от сон дивний наснився, не спав я декілька годин. Ніяк не можу я збагнути, що краще, десять чи один? Пастух подумав, та й...

Більше
  • 07.11.2021