Ловка голка
– Я хочу такий візерунок, щоб перемогти на конкурі, — загадала собі майстриня.
Вона узялась до створювання візерунку на вишиванці. В Петриківці конкурс на кращу українську вишиванку з нагоди річниці створювання селища відбудеться в вересні, «Петриківський дивоцвіт» називається, треба поспішати! Мить – вона вколола палець, краплина крові впала на тканину.
– Треба негайно обробити, – вирішила майстриня і вийшла з кімнати.
– Що ти накоїла, – зафиркали нитки на голку.
– Я така від пригоди, навмисно гостра, щоб вам за мною легше було крізь тканину проходити, візерунок свій виводити.
– Ось не прийде хазяйка і будеш тут лежати, доки не затупієш!
Час йшов, всі чекали. Двері відчинились і майстриня з’явилась на порозі. Вона розглядала тканину, на якій тепер була невелика пляма. Недарма кажуть, що справжні витвори мистецтва дістаються потом і кров’ю.
– А я ще й не спітніла навіть, тож до роботи, палець заживе, а тканину я легко зможу випрати у новім гелі для прання.
– А може в цьому місці треба зробити червону квітку? Це додасть колориту усій вишиванці, – додала жінка і взялась за голку, вділа туди нитки, зав’язала вузол, почала працювати.
А коли скінчила, то стало помітно: таку вишиванку чекає на конкурсі призове місце!
Усі полегшено зітхнули.
Не зупиняйтесь, перешкоди минають, а мистецтво – вічне!
