Ведмідь і мурахи

Ведмідь розлігся на галявині, його широка лапа зачепила мурашник. Комахи занепокоїлись, вискочили зі своєї домівки.

— Що це за гора? — здивувався маленький Мураш.

— А ти куди, ще не дуже дорослий, — хотіли зупинити Мураша брати мурахи.

— Я з вами, роздивлюся, що за велетень нашу домівку зачепив.

— Ведмідь, братики, нічого не вдієш, його всі в лісі бояться, — прийшов з розвідки старший з мурах, його позивний — Стар, що значить «зірка» по-англійськи, але він не пихатий, як деякі зірки, навпаки серйозний і розсудливий.

— Як це: нічого не вдієш! — в розпачі крикнув Мураш. — Ми не можемо просто дивитися, як це опудало зруйнує наш дім. Можуть постраждати маленькі, які не в змозі себе захистити!

Мабуть, ведмідь бачив уві сні перегони й від того його лапи дриґались, входи до мурашника почало засипати ґрунтом. 

— Я йому зараз розповім, як треба себе поводити, — не витримав Мураш.

— Та де там, він тебе навіть не почує, схаменись! — почув голос мурахи Стара.

— Я на вушко, — і Мураш поліз по шерсті. Ліз, ліз і до вуха доліз.

— Ведмідь, нумо дружити, не заважай нам жити! — каже спокійним голосом.

Не чує клишоногий. Ще більше лапами махає, мурахам жити заважає! Тоді Мураш виліз на ніс, та як вхопить ведмедя! Здригнувся клишоногий, підхопився та й втік, не розбираючи дороги, через кущі до іншої галявини! Перемога!

Всі радіють та вітають переможця, а той і каже:

— Ми хоч і малі, а вміємо за себе постояти!

У кожного ворога  є своя ахіллесова п’ята!

Ведмідь і мурахи

Подолати дракона (аудіоказка)

Надіслати коментар

<-- -->