Як принц закохався

Надумав якось принц собі закохатись.

Перший день минув — не закохався.

Другий — не закохався.

І на третій день кохання як не було, так і немає!

Засмутився так, бідолаха, що з палацу не виходить. Ні з ким не спілкується та від морозива відмовляється. Навіть до рідного батька вранці не виходить, щоб привітатись.

Скликав тоді король надзвичайну нараду міністрів. Всі вони були дуже розумні, навчались за кордоном та вміли робити реверанси. А один міністр навіть знав китайську мову і міг простояти на одній нозі хоч цілий день! Та що вдіяти з принцом уся ця вчена юрба і гадки не мала.

— Не розумію, навіщо принцові треба закохуватись, — сказав міністр, той, що знав китайську мову, — краще відправимо його кудись у далекі країни. Нехай розвіється, вивчить якусь мову та себе покаже людям.

—  Що за дурниці! — розсердився головний міністр. — Нащо йому здалась та мова? Він же такий молодий! Ні, я гадаю, що йому обов’язково необхідно перемогти дракона! Або людожера! Або злу відьму! Чи їх усіх!

—  Ні-ні-ні, жодних людожерів у нашому королівстві, краще влаштуємо бал! Принц зустріне багато гарних дівчат та обов’язково закохається! Ой, як весело усім буде! — сказав міністр, що нещодавно повернувся із Франції.

Три дні сперечались і сварились міністри між собою. Проте, що ж робити з принцом, так і не вирішили. Засмучений король сидів собі на троні, слухав цей гамір, та те й робив, що перерахував діаманти на власній короні. Це відволікало його від сумних думок.

Тим часом міністри завзято продовжували сваритись між собою. Міністр, що приїхав з Франції, показав язика старшому міністрові. Той страшенно образився та кинув у нього олівцем, але промахнувся та поцілив прямісінько у ліве око міністра, що знав китайську мову. Розпочалась страшенна бійка, і гадки не маю, чим би все завершилось, як би двері тронної зали раптово не розчинились. На порозі стояв щасливий принц, який ввічливо вклонився королю.

— Тату, я закохався! — промовив він.

— О, нарешті! Не може бути! — застрибав від щастя король. — Але ти впевнений, що це кохання?

— Авжеж! Отут пече! Або це розлад шлунку, або кохання… Не інакше! — відповів принц та щасливо засміявся.

Отак радість і веселощі знову повернулись до королівства. Принц дійсно покохав милу дівчину, з якою згодом одружився. Міністри вибачились один перед одним за таку ганебну поведінку та пообіцяли в подальшому добре себе поводити. А міністра, який нещодавно приїхав з Франції, король повернув назад до Франції. Нехай навчиться гарним манерам!

Помічники пам’яті

Помічники пам’яті

Історія про народження Жабчика

Історія про народження Жабчика

Новіший допис

Надіслати коментар

<-- -->