Діти бавляться надворі, Влітку дні такі чудові. Тепло. Гарно. Та де взявсь, З неба Дощик враз поливсь. Діти в клуню поховались, Переждати сподівались. Тут бабуся прибирала До порядку все складала. Тож прийшла, до діток сіла Й стиха так заговорила: — Заховалися, малята? Давайте Дощик всі прохати, Щоб полив землицю вчасно, Щоб скропив нам грядки рясно, Щоб все квітло, все раділо, Щоб на полі все родило. Голосненько, усі разом Ми покличем Дощик радо: — Іди, іди, Дощику! Зварим тобі борщику, Наваримо ще й каші, Щоб полив городи наші. Як почув це...
