Віолетта Харрд це п’ятнадцяти річна дівчинка із міста Одеса, що знаходиться на півдні України. На перший погляд це звичайнісінька юна леді, яка ні чим не відрізняється від своїх одноліток. Та це було лише на перший погляд. Її особливість була в тому, що вона постійно губила свої речі. Було таке відчуття, ніби хтось навмисно в неї їх забирав. Її батьки не знали що з нею робити. За місяць вона загубила два телефони, чотири запасні ключі від квартири і якщо додати, то в сумі десь гривень двісті. Також нещодавно лівий кросівок кудись подівся. Та окрім ось цього всього по квартирі зникають...
Минуле то, а чи майбутнє, Історія та незабутня. Країна зветься Алія, Про це і розповідь моя Десь у країні тій, далекій Там, де панує мир та спокій, Де літо завжди й синє море, Там, де незвідані простори, Де все у цвіті, все буяє, Країну німф оберігає, Кентавр Хірон – то добра вдача І фея – що багато значить, Пегаси та єдинороги Завжди укажуть путь – дорогу, Русалка піснею побавить, А лісовик у лісі править. Панує в царстві ельф Пріас, Славетний парубок у нас. І має ельф...
Давним-давно, невідомо коли, жив собі один король. І було в нього три сини. Роки минали, король старів, а сини мужніли. От і настав час обирати спадкоємця престолу, але кого? Старший син був романтиком, середній був вправним воїном, а молодший ще ніби як зовсім юний для престолу. Подумавши, король вирішив дати шанс усім трьом. Зібрав він синів та й каже: — Старий я вже став, і комусь доведеться зайняти моє місце. Всі ви гідні звання короля, тому я вирішив дати вам завдання, і той, хто краще з ним впорається і стане новим королем. Отже,...
Багато років тому був у одному королівстві Жахливий ліс. Кожного, хто наважувався у нього зайти, починав Лісовик водити. Два дні поводить – на третій ледь живого випустить. На узліссі у старенькій землянці жили двійко дівчат-сиріт на землі батьківській. Кожен вечір вони збирали хмиз – Хазяїн лісу їх не зачіпав, шкодував сиріт. Виросли дівчата, стали сміливіші, пішли вглиб за хмизом узимку – і заблукали. Сидять уночі під дубом, вовче виття слухають, зубами з ляку та холоду цокотять. Слава Богові, Лісовик якраз обхід своїх володінь робив. Розпалив вогнище, напоїв чаєм з трав, медом лісових бджіл пригостив. До...
На березі найтеплішого моря, що зветься Темарунда, стояло невеличке рибацьке поселення. У ньому мешкало небагато людей, і всі вони добре знали один одного, завжди допомагаючи друзям і знайомим в біді. Чоловіки щодня до схід сонця виходили в море, аби закинути сітки і поверталися із багатим уловом, розділеним порівну. А вдома на них очікували родини, затишок і радість. Мабуть, всі вони були щасливі, але найщасливішим почувався молодий Орлик – син старого шанованого рибалки. Юний хлопець вже встиг опанувати ремесло, а крім того відрізнявся силою, спритністю та добротою. Цей відчайдух міг об’їздити...
У старому лісі, де було безліч диких тварин, жив собі зайчик. Він дуже любив прогулятися по лісі, та через купу хижих звірів це було дуже небезпечно. Та зайчик був кмітливим і завжди знаходив якусь ідею для розв’язання проблеми. От якось він стрибає по галявині, а на зустріч йому сірий вовк. Думає, потрібно втікати. Обернувся, дивиться, а там лисичка по його слідам йде. Подивився праворуч видміть крізь хащі повзе. Подивися ліворуч, дикий кабан біжить. Оточили, подумав зайчик. Та звірі почали сперечатися, кому ж він дістанеться. Зрозумів зайчик, що потрібно щось робити,...
Якось бігла лисичка по лісі, коли бачить будиночок стоїть. Та такий гарний, такий яскравий, що вирішила вона зайти й познайомитися. Підійшла вона ближче, дивиться, а дверей немає. Обійшла вона його зліва на право, а потім з права наліво, а дверей так і не знайшла. Здивувало це її, от вона і побігла новиною з іншими звірами ділитися. Біжить-біжить, бачить, а на зустріч їй вовк. Підбігла вона до нього, та й каже: — Уявляєш, в нашому лісі гість з’явився, який живе у гарному будиночку. Я хотіла зайти, познайомитися, та дверей так і не...
Шестирічного Макара, онука бабці Алевтини, знав кожен на селі. Навіть коти та собаки. Кури та качки. Бо за вдачею хлопчик був ще той бешкетник. Винахідливий, говіркий і безстрашний. Що не день – то нові витівки. То молоденьке деревце ненароком зламає, то на городі недозрілі гарбузи палицею потовче, то сусідських каченят на ставок зажене. Мовляв, плавати їх навчає. Отаке неслухняне було дитя. Але бабця не карала його за те. Як-не-як, єдиний онук. Та й гостював хлопчик у бабці лише влітку. Проте накапостить за цілий рік. І як не повчала бабуся Алевтина ...
В парку була пізня осінь. Нерухомі дерева, на яких залишилося ще кілька десятків листків, здавалося, перетворилися на стовпи. Хоч ще не була зима, але холод настав січневий. Раптом повіяв сильний вітер, порушуючи спокійну ідилію того вечора. Частина листя з дерев злетіла. З одного листка, який не долетів ще й до землі, почала вимальовуватися якась постать. Вона швидко збільшувалася у розмірах, доки не стала високим темноволосим чоловіком. — Цікаво, куди мене занесло цього разу, — пробурмотів він, оглядаючись довкола. Невдоволено оглянув дерева, кущі і промовив: — Що за огидний парк! Безлюдний?.....
Казка-фентезі Біжить ріка, Шумить вода, Перемовляються ліса, Спокійно мирно навкруги, Німіють в захваті луги – Божественна краса! Полинем з Вами ми сюди, Щоби знайти скарби, Та не прості й не золоті І не для розваг узагалі, А для душі. Полинем з Вами ми сюди В оці діброви і гаї Де так співають солов’ї! Щоб ближче стати до природи, Замилуватися в красі, скупатися в росі. В оцих Поліськиїх лісах Серед боліт і трав Жила красуня неземна, А з нею жив і Граф. Була весела і смішна Ця пара лісова! Красуня в...