Лисенятко Микитка, яке боялося лікарів
На краю лісу в нірці під старим дубом жило лисенятко Микитка зі своєю сім’єю.
Було воно невеликого зросту з гарною рудою шубкою, пухнастим хвостом, мало маленькі гострі вушка, які чули кожен звук у лісі.
Микитка завжди був щедрим лисенятком, любив допомагати рідним і друзям. Кожного дня він вставав рано-вранці та допомагав мамі приготувати сніданок для всієї родини. Потім Микитка поспішав до садочка, який знаходився на сусідній галявині.
Лисенятко дуже любило їсти солодощі й могло з’їсти їх дуже багато. І одного ранку, як Микитка знову наївся солодощів, в нього заболів зуб. Мама повела синочка до стоматолога бобра Бориса. Маленьке лисенятко страшенно боялося лікарів. По дорозі, поки мама відволіклася, Микитка швиденько сховався за велике старе дерево.
Лисиця Аліса, коли побачила, що її синочок зник, почала хвилюватися та кликати малюка. Її почули друзі лисенятка, які покликали своїх батьків на допомогу у пошуках їхнього друга. Тим часом поки всі шукали Микитку, він вже був на сусідній галявині й чув, як його кликали друзі та мама. Лисенятку стало соромно за свій вчинок. Він швиденько побіг назад, де було чути голоси. Коли Микитка опинився на галявині біля матусі, він міцно обійняв її та попросив вибачення за те, що змусив всіх хвилюватися і пояснив, чому так вчинив. Білченятко Оксанка та зайченятко Марко сказали, що боятися лікарів не потрібно. Вони з задоволенням ходять до бобра Бориса лікувати зубки. Коли Микитка це почув, він зрозумів, що його друзі та рідні завжди підтримають та допоможуть йому.
Вже наступного дня лисенятко з мамою та друзями пішло лікувати зубки. І з цього часу Микитка перестав їсти багато солодощів, бо зрозумів, що вони шкодять здоров’ю. А ще він перестав боятись лікарів.
