Родина Борисовича

Сьогодні був прекрасний весняний день. Сонечко усміхалося всім жителям лісу, воно лагідно обіймало своїми променями кожного, хто з’являвся, хоч на хвилинку, на лісовій галявині. Лісові жителі не дуже поспішали виходити з тепленьких нірок. Вони все ще займалися домашніми справами, а вибігали лише в пошуках соковитої першої травички. Готувалися до зустрічей зі своїми сусідами, бо декого не бачили цілу зиму. Звірятка прибирали свої нірки, чистили шубки та роздивлялися припаси, що залишилися з зими. До багатьох з них прийдуть гості, тому їх потрібно буде пригостити чимось смачненьким.

А в родині борсуків буде подвійне свято. Свято весни і день, коли народяться довгоочікувані борсученята. Борсучиха, на ім’я Емма, сиділа в своєму кріслі та в’язала останню пару шкарпеток, для своїх, ще ненароджених малюків. Пані Анетта, лікарка всієї родини, сказала, що їх має бути шестеро. Емма дуже хотіла, щоб в її діток були теплі речі. Вона поспішала… Швидко перебирала лапками виплітаючи рядок за рядком. Весняне сонечко гарно світить, але ще не обігріє добре її діток, як влітку. Плетучи Емма розмовляла з дітками, які знаходилися в животику, а ті відповідали їй поштовхуванням зсередини. Так вони віталися з матусею.

Тато Борисович, як на нього говорили сусіди, був на вулиці. Він оглядав нірку, що вистояла в таку сувору зиму. Задоволений станом нірки зайшов погрітися і поговорити з Еммою. Він радів завжди, коли її бачив, а зараз тим більше, адже теж чекав на народження малюків. Тому, все пильно перевіряв і готувався до зустрічі з ними. Борисович був дуже сміливим, як і всі борсуки в його родині. Коли потрібно було захистити родину він це робив, використовуючи міцні кігті.

Борсуки дуже життєрадісні тварини, помилково вважають, що вони сумні. Зовсім ні. Борисович завжди був усміхненим і перебував в гарному настрої. Ось і сьогодні, він сяяв і своїй Еммі приніс перші квіти в подарунок, вітаючи з довгоочікуваним теплом і весняними днями. Обійнявшись, все допитував, чи та себе добре почуває. Звичайно, Еммі було приємно, раділа з того, що її малюки народяться в люблячій родині. Ще з перших днів свого дорослого життя, вона мріяла! Про свою нірку, про велику родину, де всі будуть щасливі. Її дорослі мрії збулися! А ваші мрії які, дітки?

Завжди мрійте, як це робила Емма, уявляйте себе щасливими та ростіть здоровими, на радість нам всім. Завжди пам’ятайте – ви наш найцінніший скарб!

Родина Борисовича

Шлях до прекрасного

Надіслати коментар

<-- -->