Як лисичка Івана-баштанника зробила царевичем

Та на царедворців:

—      Га, сякі-такі! Мене хочуть звоювати, а ви нічого не знаєте!

Лаяв, їх, лаяв…

—      Кличте раду! — гукнув.

Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усяко­го поназбігалось,— радяться: як їм того змія повоювати ж?

Радились-радились — нічого не врадять: нема війська! А лисичка знов цареві в ноги:

—      Царю-государю! Змилуйся,— каже,— Що я тобі по­раджу: є в мене цар курінний,-— як віддаси за нього доч­ку, він того змія звоює!

Цар і сюди кинувсь, і туди кинувсь — нічого робити:

—      Як звоює,— каже,— то вже віддам!