Казки для дітей

(В імені Сніжинка наголос падає на перший склад) Маленька Сніжинка – надзвичайно мила й гарненька фея, що живе в сніжно-білому замку в найбілосніжнішій у світі країні. А знаходиться та країна серед величезних і холодних крижин. Проте Сніжинка – фея, що не боїться холоднечі, навіть навпаки – укриває Землю снігом. У такій нелегкій справі допомагають їй Сніговий Слон і Снігова Ягничка. Ці тварини, як і годиться помічникам феї,– незвичайні, чарівні. Протягом весни, літа й осені Снігова Ягничка їсть льодинки, що осипаються з айсберга. А Сніжинка з м’якої пухнастої вовни Ягнички пряде...

Більше
  • 23.01.2013

Колись давно, у Ґудзи-країні ніколи не було снігу. Друзі, ви ж знаєте, що то за така країна, Ґудзи-країна? Так, правильно, там живе фея загублених ґудзиків Ґудзи-мудзи. І, безперечно, що у тій країні все з ґудзиків: і квіти, і дерева, і, навіть Сонечко – то величезний яскравий та блискучий жовтий ґудзик. У феї Ґудзи-мудзи є помічники Ґудзульки – маленькі, кругленькі створіння, дуже веселі, чуйні та слухняні. Вони збирають з усієї Землі загублені хлопчиками, дівчатками і навіть дорослими, ґудзики. Всі ґудзики, зносять до величезної Ґудзипечери. Перед Різдвом, Гудзи-мудзи разом зі своїми помічниками...

Більше
  • 23.01.2013

Вступ Я подорожую світом так давно і бачив у своєму житті стільки дивовижних речей, що десь підсвідомо розумію: поділитися своїми враженнями від цікавих мандрівок — просто повинен. Кажуть у народі, що людям потрібно вчитися на своїх помилках, а я хочу, щоб ви вчилися на чужих і ніколи не повторювали їх. Перш ніж перейти до розповідей, хочу розказати про себе. А точніше про своє життя, яким воно було до моїх захоплюючих пригод. Отож, будьмо знайомі, я — Онікс!   Оніксове дитинство Кажучи відверто, дитинство у мене не було надто солодке. Не...

Більше
  • 14.01.2013

– Привіт, черговий новий ранку, – потягуючись, пробурмотів Маленький Їжачок, опісля подумав і захоплено додав: – і як це я одразу не здогадався! Із днем народження тебе!  Автор: Єкатеріна Кулік (Переклад: Олександр Положинський)

Більше
  • 20.12.2012

Із першими зірочками Маленький Їжачок зачинив двері на вербову гілочку, і, навсебіч розмахуючи плетеною козубкою, рушив у дорогу. “Цікаво, куди це він зібрався?”, – Подумала собі заспана Ворона, що пролітала мимо. “Ой, здається, Маленький Їжачок, – пробурмотіло Вовченя та згодом додало: – і, здається, він зібрався уві сні завітати до мене в гості з пиріжками”. Після чого швиденько задмухнуло свічку. “Дивно, – помітила на стежці Маленького Їжачка Мама-Білка, – схоже, знову щось замислив”. А Маленький Їжачок ні на кого не звертав уваги, старанно вишукуючи та складаючи у козубку крихітні сонячні промінчики,...

Більше
  • 20.12.2012

Коли зоряної ночі лісові мешканці, замість милуватись хвостами комет і блиском Чумацького шляху щільно зачиняють віконниці і запалюють припалі пилом свічки – отже, їм дуже сумно… Вони сумують за Тим, хто вже цілий рік не з ними… До Якого навіть місяцеві навшпиньки тепер не дотягнутись… Хто більше ніколи не буде частиною їх казки…  Автор: Єкатеріна Кулік (Переклад: Олена Дуб)

Більше
  • 20.12.2012

– Яка чарівна клумба моїх улюблених квітів з’явилась, як раз біля твого ганку! – Вигукнула Біла Польова Миша прямо з порога. – Ти не знаєш, звідкіля вони взялися? – Виросли, мабуть – відповів Маленький Їжачок та сховав лапки за спину.  Автор: Єкатеріна Кулік (Переклад: Юлія Гай)

Більше
  • 20.12.2012

– Чому ти не посміхаєшся? – запитав Маленький Їжачок у Вовченяти. – Тому що я образився на весну, – пробурчало Вовченя. – Чекаєш на неї, чекаєш… ані тобі золотистих промінчиків, ні м’якої травички, ані… Суцільні калюжі! Маленький Їжачок замислився. – А ти спробуй першим… – Що – першим? …- Який ти нетямущий, – зітхнув Маленький Їжачок, – посміхнутися! – А що буде? – А перевір, – підморгнув Маленький Їжачок. Спочатку у Вовченяти не вийшло. Це тому, що коли ти довго не посміхаєшся, посмішка виходить якоюсь кривою та недолугою. І тільки...

Більше
  • 20.12.2012

Сніг падав  великими, м’якими пластівцями. Мороз пощипував дитячі щічки і вони ставали рожевими.  Наближалося Різдво. Різнобарвними ліхтариками спалахували вітрини крамниць, прикрашалися штучні ялинки, в очах людей спалахував теплий вогник передчуття свята. Діти, звичайно, найбільше раділи і не могли дочекатися початку зимових свят. Вони більш ніж звичайно задивлялися на  іграшки. Тоді як дорослі починали нервувати і тягти замріяне чадо за собою. В цей самий час посилено працювали фабрики з виготовлення іграшок, щоб встигнути до свята, щоб кожна дитина змогла відшукати свій подарунок під ялинкою. І ось на одній з таких фабрик...

Більше
  • 19.12.2012

Жив собі хлопчик. Звали його Петриком. Ходив Петрик до школи, любив бавитись іграшками, дивитися мультики та слухати казки. Почалася зима. Тільки-но випав перший сніг, як хлопчик почав питати – а коли до мене прийде Святий Миколай? Мамо йому і каже: – Почекай, коли прийде час, Святий Миколай завітає до тебе! Краще  іграшки прибери, мені допоможи, Мурзику молочка налий. І час швидше мине і Святий Миколай побачить, що ти добру справу робиш! – Ні, це не цікаво, я не хочу чекати, я хочу зараз! – затупав ногами Петрик. Мамо нічого не відповіла,...

Більше
  • 19.12.2012