Taras

Ослик Мося має дуже добре серце і веселу вдачу, але у нього зовсім немає друзів.  Запитаєте: «Чому?». Та все тому, що наш ослик занадто сором’язливий і невпевнений у собі. Йому завжди  здається, що він не досить розумний, не досить красивий, не досить спритний. Хто ж з  ним, з таким, захоче товаришувати? І ось одного сонячного ранку ослик Мося, як завжди, прокинувся у доброму гуморі. Він охайно застелив своє ліжечко, умився, почистив зубки і вийшов з будиночка пощипати  на лужку свіжої соковитої травички. Але тільки-но Мося нахилив голову і потягнувся за...

Читати далі
  • 19.01.2018

Маленький зайчик прокинувся від холоду — у лісі панувала зима. Мороз вихолодив  землю, гілочки дерев заніміли, жодного шарудіння. Все в лісі в очікуванні та ніде немає снігу. Одежину маленький зайчик змінив, його шубка так і сяяла білизною. — Один я причепурився, кращої шубки годі й шукати! — Це правда! — з кущів визирнула хитра рижа морда. — Ти такий гарний! — Хто тут є? — заєць від несподіванки стрибнув у бік. І саме вчасно: великі зуби клацнули над самим вухом. — Рятуйте-е-е! — сам не помітив, а лапи вже мчали...

Читати далі
  • 12.01.2018

У нас в Україні багато гарних традицій. Святкуються родинами і Різдво, і Великдень, і ще багато різних свят. Сьогодні я розповім про дівчинку Яринку, і про диво, яке трапилося з нею на самий Святвечір. Отож у Яринки велика родина, котра на великі свята збирається разом за одним святковим столом. Так вже склалося, що в їхній будинок, де живе дівчинка з батьками й бабусею, на самий Святий вечір з’їжджаються всі рідні дядечки й тітоньки зі своїми дітьми. Отоді стоїть в будинку такий гамір та рух, наче на вокзалі. Всі щось розповідають,...

Читати далі
  • 09.01.2018

Катруся сиділа над уроками вже п’яту годину. Ні-ні, задавали не так багато, просто дівчинка дуже любила відволікатися. Ось пташка за вікном пролетіла. Гра нова цікава лежить, хоч трохи її повертати в руках хочеться.  Ще милу тваринку неіснуючу придумала, треба терміново в альбомі намалювати. Так і пройшов увесь час до вечері. Ось повертається ключ у двері – це батьки прийшли. Катруся побігла зустрічати їх. – Мама, тато ! Як день пройшов? – Зробив все заплановане! – відповів серйозним голосом задоволений тато. – Я теж багато встигла, – посміхнулася мати. – Значить,...

Читати далі
  • 02.01.2018

Якось, в одному чарівному лісі, звірята збиралися зустрічати новий рік та прикрашати ялику. Одне їх лише засмучувало. Не було в лісі зовсім снігу, навіть ведмедики не лягли спати, як завжди це робили, коли наступала зима. Все було готово до свята. На великій галявині росла розкішна ялинка. Для неї були зроблені дуже гарні прикраси. Білочки нанизали на мотузочку грибочки та шишки, зайчики принесли яскраву моркву. Та чого тільки не було на ялинці, тільки снігу не було. Зібралися друзі біля ялинки та стали міркувати що їм робити, але ж свято не свято...

Читати далі
  • 30.12.2017

Рано-вранці народилася нова хмарка. Вона була схожа на маленьку пухнасту кішечку, яка ліниво мандрує по небу. На своєму шляху вона побачила багато інших хмар. Ось хмара, схожа на собаку — кішка вигнула спину. При зустрічі з мишкою ненадовго прискорила свій рух в надії наздогнати її. На хмарі в формі м’якого дивана, кішечка солодко задрімала, здавалося вона зовсім не рухається по небу. Відпочивши, кішка залізла на хмару-дерево і спостерігала за життям, що протікає внизу, на землі. Подорож тривала дуже довго. Вона дивилася на зелені пагорби, довгу смужку синьої ріки, жовте поле...

Читати далі
  • 22.12.2017

Якось четверо янголят зібралися і пішли до Святого Миколая. Дуже їм хотілося Святому допомагати. Прийшли до його хатинки і постукали в двері. За якусь мить Святий Миколай уже запрошував янголят до світлиці. – Дорогий Миколаю, чи можемо ми тобі допомагати, коли ти будеш обдаровувати діток? – Залюбки прийму вашу допомогу, дорогі янголятка. Адже мені самому не так вже й легко усюди встигати, – посміхаючись, промовив Святий. – Тоді кажи, що нам робити, і ми радо допоможемо. – Ось тут у мене записані всі дітки, що є на Землі, – і...

Читати далі
  • 19.12.2017

Це був чудовий осiннiй ранок. Сонечко заглядало в кiмнату крiзь вiконне скло. Легкий вiтерець гойдав жовте листя на гiлках дерев. А туман, наче лагiдний домашнiй кiт лежав на травi. Ельза прокинулась вiд голосноi розмови у вiтальнi. Дiвчинка впiзнала голос мами i тата. «Ой, в мене ж сьогоднi день народження!» — зойкнула вона. На обличчi засяяла широка посмiшка, а оченята наповнились щасливим блиском. В русявiй голiвцi промайнули думки про подарунки та величезний торт. Ельза заплескала в долоньки. Бажання швидше розпочати власне свято зростало. Дiвчинка швидко почистила зубки, вмилася та заплела кiску....

Читати далі
  • 14.10.2017

Сьогодні Кіра йде у перший клас! Вона дуже хвилювалася, адже на святковій лінійці має розказувати вірш. Одягнута у святковий одяг, з білими великими бантами та білих туфельках, Кіра була схожа на метелика. Кузя, її улюблений кіт, дивився на неї знизу примружуючи очі, та думав: «як вона схожа на білого метелика, їй би бігати по ромашковому полі, а вона мабуть вже і гратись зі мною не буде, бо ж доросла вже». Кіра з мамою відправилися до школи, день був теплий та сонячний, букет, який несла дівчинка, приємно пах, настрій був піднесений,...

Читати далі
  • 19.09.2017

Одного літнього вечора Кіра з Денисом ніяк не могли заснути. Було жарко, навіть відчинене вікно не допомагало. Бабуся вирішила розказати їм казку, може це допоможе їм заснути. Полилася розповідь про чарівний ліс, про маленьких фей та інших чарівних істот. Раптом Кірі здалося, що стіни кімнати кудись поділися і вона з братом опинилась в чарівному лісі. Спочатку вони дуже злякалися, адже ще ніколи не залишалися в незнайомому місці самі. Дерева в цьому лісі були чудні, різнокольорові із великими гарними квітами замість листя. Перед дітьми показалася майже невидима в траві, стежка. Вони...

Читати далі
  • 11.08.2017