Дідів півник та бабина курочка

Побачила його баба й доти діда просила, доки не роз­казав їй всю правду. Розізлилася баба на свою курочку за те, що вона їй кожного дня несе тільки одне яєчко, і прогнала. Хай, мовляв, іде в світ, як півник, найматися на службу. Пішла курочка лугом, полем і знайшла той золотий крейцер, який півник загубив. Проковтнула куроч­ка крейцер і повернулася додому.

—    Стели плахту! — кричить курочка бабі.

Баба дуже зраділа. Зібрала всі плахти, які тільки ма­ла на господарстві. Стрибнула курочка на плахту, трусо­нула крильцями, закудкудакала, та випав з неї тільки один крейцер. Розізлилася баба на курочку й зарізала її.

Довго жила баба на той крейцер, що прилип до дна мірки, і на той, що курочка принесла. Нарешті дід взяв бабу до себе, і стали вони жити разом.

Певно, добре їм ведеться, бо той півник часто стрибає на дідове підвіконня й співає:

—    Кукуріку, простели дід, плахту!

Спробуйте і ви простелити, можливо, і вам півень на­сипле золота!

*«гас» – горюча рідина; керосин;

**«яруга» – глибокий яр.