Камін та квітка

Старий будинок, що багато років стояв пусткою, вже й почав забувати, що таке галас, нарешті отримав нових господарів. Відразу в будинку з’явилося життя, стало гамірно та людяно.

На вулиці вже була холодна осінь, коли нові господарі завершили ремонт та прибирання. За вікном віяв холодний поривчастий вітер, та раз за разом накрапав холодний дощ.

Господарі позавозили свої речі, серед яких було багато вазонів та квітів. Але в будинку, було дуже холодно, бо опалення ще не відремонтували, а тепло дуже необхідне. Тому було прийнято рішення терміново ремонтувати камін, бо то швидше й дешевше. Та всі знають, що камін крім тепла дарує відчуття комфорту та затишку.

Сказано — зроблено. Камін відремонтовано, поставлено нові гарні ковані грати, і придбано нове приладдя. Біля каміну постелили килимок, який відразу облюбував пес, весь день вилежуючи свої боки на тому килимку перед каміном.

Дні та вечори ставали прохолоднішими, все ближче підкрадалася зима. Господарі вирішили ближче підсунути рослини, щоб ті не померзли, бо камін не міг так далеко давати тепло. Серед тих рослин була квітка, в червоному горщику, та цвіла великими червоними квітами.

З того часу квітка потоваришувала з каміном, він дарував їй тепло, а вона йому за це дякувала, та всіляко вихваляла. Казала, що якби не він, то вона б давно замерзла. Вони завжди знаходили цікаві теми для розмов, під звук яких дуже міцно спалося песику. Бо тільки він міг чути та розуміти їхні розмови.

Однієї зимової ночі, стало дуже холодно. Мороз покрив вікна затійливими візерунками, а за вікнами хурделиця танцювала свій зимовий танок. Господарі, щоб вберегти квітку від холоду, підсунули її ближче до каміна. Камін відразу прийнявся роздувати своє полум’я, щоб дати більше тепла, щоб сильніше зігріти свою любу квітку. Та не зміг вчасно зупинитись, і роздув полум’я так, що воно обпалило квітку, вона ледь не загинула.

На ранок господарі побачили, що квітка зів’яла, і вирішили, що вона загинула. І викинули її на вулицю.

Камін зрозумів, що накоїв, йому було дуже прикро. Він хотів попросити вибачення в квітки, але такої можливості не мав, вона була на вулиці, далеко від нього. Тоді камін згадав, що песик може допомогти і попросив в нього допомоги. Песик погодився допомогти, але він був ще маленький і квітку у важкому горщику підняти не міг, тому просто накрив квітку полотном і засипав снігом.

Камін всю зиму хвилювався за квітку і тепер виконував свої обов’язки неохочне. Він весь час думав про неї і не знав чи випаде йому нагода попросити вибачення, думав чи не загине квітка на вулиці взимку.

Прийшла весна, сонечко стало гріти сильніше, сніг розтанув, побігли вулицями струмочки, з землі з’явились первоцвіти, бджоли вилетіли з вуликів та зробили свій перший весняний обліт. А песик заглянув під полотно і радіючи гавкнув, це він дав сигнал каміну, що квітка жива. За зиму він виріс, набрався сили і дотягнув квітку до ганку. Як же здивувались господарі побачивши живу-живісіньку квітку, яка сама перезимувала на вулиці. Пересадили її в новий горщик і поставили на камін. Полум’я в ньому не палало, бо було вже тепло і тому воно не могло зашкодити квітці.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Як же зрадів камін цій зустрічі і квітка не менше. Одразу він попросив вибачення та пообіцяв завжди стримувати свій жар. Звичайно квітка вибачила його, бо сама за ним дуже сумувала і вони як і раніше, а то й частіше стали розмовляти та милуватись одне одним.