Сум і Сумо

Тарас відверто сумував, сидячи за п’ятою партою. І головне — сам туди напросився, бо не хотів знов почути:

— Товстун, пригнись, не видно за тобою.

Або оце:

— Жиртрест, головний жиропас.

Смуток клубком сидів десь всередині й тільки щільно зімкнені кулаки видавали напруження. Він тримався з останніх сил, чекав на літні канікули, щоб попрощатись з сьомим “Г” і перевестись в іншу школу.

Задзвонив дзвоник. Перерва. Наступним уроком мала бути фізика, його улюблений предмет.

— Ти не підеш на перерву? — до Тараса підійшла Тетянка з якою він раніше сидів на другій парті.

Тетянка була струнка і гнучка, на всі шкільні свята виступала зі спортивними номерами, недарма вона з п’яти рочків акробатикою займається.

— Треба більше рухатися, — додала вона.

— І ти туди ж, а я думав, що ми друзі.

— Друзі, підтверджую, тому я так і кажу: рух — це життя! Хоч трохи пересуватися у вільну хвилинку — це норм. Хоча б на другу парту, до мене. Навіщо сюди пересів, повертайся!

— Дістало, все дістало.

— Стоп, я зрозуміла, ти переживаєш, що Гарбузенко тебе знов якось обізве. Так от, щоб цього не сталося — нападай першим. Гарбузенко!!! — покликала вона.

Далеко не перший за рейтингом по точних науках, але перший на «фіз–рі», тобто фізичній культурі, Гліб Гарбузенко саме заскочив у клас. Хлопець майже кожну перерву мотався до спортивної зали, тому, що йому доручили допомогти з набором учнів на додаткові спортивні тренування після уроків. А він на тих тренуваннях міг би стати капітаном команди, тому Гарбузенко так метушився. Фізкультура — це був його улюблений предмет.

— Слухай, Гліб, — почала Тетяна, — для тебе радісна новина, в колі спортсменів прибуло.

— В нас вже багато тих, хто займається після уроків спортом, а кого ти знайшла? — здивувався Гліб Гарбузенко.

— Перед тобою борець Сумо, — представила Тетяна Тараса.

— Хто? Він? Зараз зарегочу, — блиснув зубами Гарбузенко.

Тарас ще міцніше стиснув кулаки.

— Зарегочеш навряд, бо нічим буде реготати, — сказала, як відрізала Таня, — прикладне бойове мистецтво жартів не терпить. Та й особлива дієта потрібна. Але чи достатньо рівня вашої секції, щоб тут займатись Сумо? — з недовірою запитала Таня.

— Я, та ми, та вони… в нас штанга, перекладина, м’ячі для футболу і баскетболу є. Підійде таке знаряддя? — вже спокійно відповів Гліб

— Може і підійде, не все ж Тарасу по роликах в інтернеті займатись.

— Ну все, не тримай на мене кулаки, — звернувся Гліб до Тараса.

— Не буду, давай з фізикою тобі допоможу, — вставив Тарас.

Фізика і Фізкультура однаково починаються слова, але по суті ці предмети різняться. Який з них головніший, одразу й не розбереш.