Сніжинка

На галявині, що знаходиться в дуже-дуже дрімучому лісі, куди не ступала нога людини, було дуже гамірно. Звичайно, якщо б ви потрапили туди, вам навряд чи б було чути хоч щось, крім дзижчання бджіл, співу солов’я і ніжного шелесту дерев. Хто може похвалитися дуже хорошим слухом (сподіваємося не той, хто любить підслуховувати чужі розмови), міг би почути якийсь дивний тихий писк, що доноситься всюди. Але, навіть і ця людина могла б подумати, що їй, швидше за все, здалося. Та хіба може бути щось тривожне в цьому чудовому місці? Трава висока і соковита настільки, що в місті такої не знайдеш. Дерева легенько похитують своїм яскраво-зеленим блискучим листям. А повітря! Воно таке чисте, що попади туди раптом, у вас могла б закружитися з незвички голова.

І як не дивно, в цьому райському куточку природи дійсно був переполох. Справа в тому, що саме тут, де немає допитливих очей, ніхто не ламає гілочки милих дерев, не дряпає на їх корі всякі дурниці та свої імена, не кидає фантики від цукерок на прекрасну живу травичку, не топче яскраві квіточки, не смітить, живуть крихітні лісові ельфи.

Сьогодні маленька синичка донесла до них звістку, що королева снігових ельфів країни Сноулі, яка знаходиться високо в горах недалеко від лісу, наклала страшне закляття на великі темні хмари і маленькі хмаринки. Тепер вони не можуть проникнути крізь невидиму стіну і пливти по небу далі гір. Королева була зла та її крижане серце було сповнене гніву на весь чарівний світ, який населяють ельфи, гноми, феї та інші дивовижні істоти. Тиждень тому всі вони збиралися на веселому святі, співали пісні, танцювали. І тут пішов дощик. Жителі чарівного світу продовжували веселитися, адже дощ це не перешкода. До того ж, напоїти квіточки, травичку, кущі, дерева не завадить. Але Королева снігових ельфів раптом заявила, що вона може перетворити дощ на сніг або зовсім прибрати ці шкідливі хмари геть з очей. Вона може багато чого, так як вважає себе найрозумнішою і красивою, і живе вище за всіх – на величезній горі. Звичайно, вона багато знала про світ, її очі блищали, як два дорогоцінних каменя, а королівське плаття розшите гірським кришталем. Але, на подив королеви, ніхто не сприйняв її всерйоз. Хтось подумав, що вона жартує, хтось і зовсім не звернув уваги. І лише один старий гном, якому йшов 305 рік, похитавши головою, зауважив, що не до добра такі речі.

Цілий тиждень снігові ельфи, боялися вийти зі своїх маленьких будиночків, так як королева вирувала в своєму замку. У спадок від своєї прапрапрабабки їй дісталася книга чарівних заклинань. Весь тиждень королева невтомно посилала на свою округу заметіль і град з крижаних бурульок, які як списи впиналися у всі перешкоди на своєму шляху.

Стоячи на балконі свого крижаного замку, королева промовляла:

У світі повному чаклунства,

Знайду потрібні слова,

Будуть хмари, буде сніг,

Я на світі краще всіх.

Її піддані, її народ, про який вона дбає вже 30 років, з того моменту як увійшла на престол, не підтримали її на святі! Це було немислимо, вона ніяк не могла уявити собі такої зради. Але милі добрі снігові ельфи, які любили свою королеву, сприйняли її слова як жарт.

І ось через тиждень рішення було прийнято. Тепер всі великі та маленькі хмари будуть зупинятися біля її гори! Скрізь буде посуха, і коли засохне остання квіточка, згадають королеву!

Снігові ельфи були кмітливим і сміливим народом. Вони зрозуміли, що зібравши у себе всі хмари, королева погубить не тільки себе, але і замете снігом всю їхню країну. Треба було терміново щось вирішувати. Багато сміливців погодилися піти до королеви, але нікого з них вона не послухала. Лише глянула своїм поглядом і перетворила на крижані статуї.

Народ Сноулі кожен день збирався на раду на головній площі країни, покритої білосніжним шаром снігу. В кінцевому підсумку, було прийнято рішення звернутися за допомогою до всього чарівного світу. Були скликані всі птахи в окрузі, їм було доручено якомога швидше передати всім важливе повідомлення.