Сніжинка

Дізнавшись від синички Сьюзі про страшне заклинання, лісові ельфи вирішили діяти негайно. Терміново було скликано раду мудреців на чолі зі старійшиною Едвардом, розумним і добрим ельфом.

Довго не могли вирішити мудреці, як вчинити. Відправитися в шлях до королеви снігових ельфів? Навряд чи вона буде їх слухати, подумали вони. Та й силою її не здолають. У королеви товста книга всіляких заклинань! А що можуть лісові ельфи? Вони тільки за порядком у лісі стежать, а викликати бурю або град їм не під силу.

– Треба знищити книгу заклинань! Тоді королева снігових ельфів нічого не зможе зробити! – запропонував лісовий ельф Роббі.

– Це добре рішення, мій друг… – відповів Едвард. – Але як нам пробратися в крижаний замок?

– Навіть якщо ми і не знаємо як це зробити, у нас немає виходу… Доведеться відправитися в шлях… – зауважив сміливець Рон.

– Я готовий! – відповів Роббі.

– І я! – сказав веселун Ральф.

– Ну що ж… В подорож вирушають Роббі, Рон і Ральф! – закінчив раду Едвард.

– Схоже ельфи з іменами на букву «Р», найсміливіші! – тихенько шепнула одна з синиць, що цікавістю спостерігала за розмовою, інший.

– А ви, синички, раз все підслухали, вирушайте зі звісткою про нашу допомогу до наших друзів снігових ельфів! І якомога швидше! – грізно сказав Едвард.

Синички, стрепенулися від несподіванки, адже підслуховувати в їх світі є дуже поганою звичкою. Але тут же відправилися в шлях.

Весь наступний день пройшов у турботах. Не тільки ельфи, але й інші лісові мешканці брали участь у підготовці сміливців в дорогу.

Білочка Тоня принесла смачних кедрових горішків:

– Вони дуже поживні і корисні. Один такий горішок вгамує ваш голод на кілька годин!

– Спасибі, мила Тоня! Не варто так турбуватися, ти ж знаєш, ельфи пересуваються дуже швидко! Вже ввечері ми будемо на місці, – усміхнувся Рон.