В кімнаті було вже темно. Батьки давно спали, але Зоня все ще вдивлялася у ніч – вона дуже хотіла саме сьогодні зустрітися з Соньком-Дрімком. Мама казала, що Сонько-Дрімко приходить разом з Котом-Воркотом лише тоді, коли слухняні дітки зручненько вмощуються у своєму ліжечку під ковдрочкою і міцно-міцно закривають своϊ оченятка. Зоня вірила мамі, але саме сьогодні ϊй чомусь дуже-дуже захотілося зустрітися з Соньком-Дрімком і поговорити. Бо ще мама казала, що якщо дуже-дуже хотіти, то все збудеться. І ϊϊ бажання, здається, таки збувалися. В темряві кімнати, яку зовсім трішечки розганяло місячне світло...
Казки феї Зірочки
Зажурилась якось Зонечка. Фея часто прилітає до неϊ, розказує різні-різні цікавинки, виконує ϊϊ прохання. А вона сама що робить? Тільки весь час засинає під Зірочкині історіϊ. Треба зробити щось приємне і феϊ також. Але що? Зірочка ж живе на небі і в неϊ напевне є все-все, що вона лише собі побажає? Задумалась Зонечка, що ж це такого подарувати феϊ, щоб і гарне було, і потрібне, і таке, якого у неϊ немає. Довго думала дівчинка. Аж раптом якось почула, як мама в розмові по телефону сказала бабусі: “Скоро зима. Холод, сніг...
– Привіт, – маленька крилата дівчинка сиділа на бильці ліжка і махала взутими у крихітні мештики ніжками. – Ой, Зірочка, привіт! – зраділа володарка цього ліжечка, – я так рада тебе бачити! Тебе так довго не було і я навіть не змогла подякувати тобі за гарний сон для мамусі. – А ти мені вже подякувала. – Ні, я тобі не дякувала. – Дякувала-дякувала. Коли чемненько і слухняно лягала в своє ліжечко і засинала без капризів. Коли міцно-міцно цілувала мамусю у щічку і з ніжністю і любов’ю притулялася до неϊ. Коли...
