Подарунок для Зірочки

Зажурилась якось Зонечка.

Фея часто прилітає до неϊ, розказує різні-різні цікавинки, виконує ϊϊ прохання. А вона сама що робить? Тільки весь час засинає під Зірочкині історіϊ.

Треба зробити щось приємне і феϊ також.

Але що?

Зірочка ж живе на небі і в неϊ напевне є все-все, що вона лише собі побажає? Задумалась Зонечка, що ж це такого подарувати феϊ, щоб і гарне було, і потрібне, і таке, якого у неϊ немає.

Довго думала дівчинка. Аж раптом якось почула, як мама в розмові по телефону сказала бабусі: “Скоро зима. Холод, сніг прийде. Треба буде Зонечці щось купити нове і тепле, бо вона вже виросла з староϊ курточки і чобітків”.

Далі вже дівчинка не слухала. Їй в голові майнула думка, що у феϊ нагорі, певне ж немає зими. І тому у неϊ немає теплого одягу. А ϊй жеж доведеться спускатися вниз взимку. А от як простудиться і захворіє?

Мама завжди казала, що, коли холодно, то треба тепло-тепло гарно-гарно вдітися і зла тітонька Простуда тебе не побачить і не прийде в гості

. Але звідки взяти грошики, щоб купити подарунок для Зірочки?

Звісно, в Зоні є своя копилка, в яку тато і мама кидають великі металеві копійки. Але вона стоϊть дуже високо і Зоня ще не може до неϊ досягнути. А просити маму чи татка вона не хоче.

Бо тоді прийдеться розповісти навіщо ϊй грошики.

А фея строго настрого заборонила про себе розповідати дорослим. Сказала, що вони в неϊ не повірять і зроблять тоді ϊй цим боляче.

Зоня не хотіла, щоб Зірочці було боляче, тому пообіцяла, що ніколи-ніколи не розкаже нікому про ϊхні зустрічі і розмови.

Що ж робити? Шити і в’язати Зоня не ще вміє.

От загадала собі задачку, як мама каже…

А якщо подарувати Зірочці свою одежинку? Ту, яку вона одягала минулого року? А що? Тепла, гарна і невелика – Зірочка ростом трішки менша від Зонечки – мало би підійти. А нову пообіцяти, що купить, як тільки підросте і матиме своϊ грошики.

Так і зроблю – вирішила дівчинка.

Коли наступного разу фея завітала до Зонечки ϊϊ чекав сюрприз – невеличкий пакуночок не вміло, але з любов’ю обмотаний красивою атласною стрічкою.

Стрічку Зоня також найшла серед своϊх старих речей – колись це був червоний бант, прив’язаний до ручки ϊϊ візка.

– Я подумала, що тобі зимою буде холодно літати в твоєму легенькому квітковому платтячку. Це моϊ речі. Я ходила в них минулого року. Вони майже нові. Але дуже-дуже теплі. Просто в мене ще немає своϊх грошиків, щоб купити щось нове, – потупилася дівчинка у відповідь на здивований погляд феϊ, – Але я обіцяю, що коли підросту, то куплю тобі все нове-нове і гарне-гарне, обіцяю, – палко запевнила вона, вже повністю покриваючись червоно-гарячим румяцем.

– Та ти що?! Це найкращий подарунок, який в мене коли-небудь був! – фея приміряла до себе обновки і кружляла по кімнаті в швидкому танці. Потім раптом зупинилася, миттю підлетіла до дівчинки і швидко міцно-міцно поцілувала ϊϊ в щічку. А потім лукаво примружился.

– А ти знаєш, що щойно на небі появилася нова зірочка?

– Як це? – здивувалася Зоня.

– А ось так, – засміялась фея, дивлячись на здивоване личко дівчинки, – Коли ти щось робиш від всього щирого серця, то на небі появляється нова дірочка, в яку можуть дивитися ангели і феϊ. А знаєш, що це означає? – щасливо посміхнулася вона.

– Ні, а що? – Зоня аж підстрибувала від цікавості на ліжку.

– А це означає, що дуже скоро біля цієϊ дірочки появиться нова фея, яка буде через неϊ дивитися на діток. А так як кожна фея дивиться за одною дитинкою, то дуже-дуже скоро після цього на землі народиться маленька дитинка. Хлопчик, або дівчинка. Синочок або донечка. А може і чийсь братчик або сестричка.

– Ого! – очка дівчинки стали великими-великими, круглими, круглими, – а ти знаєш де саме народиться ця дитинка?

– Ні, не знаю. Але хіба це зараз важливо? Важливо те, що твій подарунок – від щирого серця. А це так рідко трапляється останнім часом, – посумнішала фея.

– А чому рідко?

– Та тому, що люди вже забули про те, як це – робити щось від щирого серця, не чекаючи щось взамін. Тільки ще маленькі дітки, як ось ти, можуть так зробити. І тому твій подарунок є настільки безцінним. Не важливо, що це не нові речі. Важливо, що ти це зробила сама, без нічиє підказки, керуючись тільки своϊми почуттями. Дякую тобі за це. Я буде носити цей одяг з гордістю, як найдорожчий і безцінний дарунок.

Казочка про веселкову хмаринку

Казочка про веселкову хмаринку

Казочка про фею

Казочка про фею

Новіший допис

Надіслати коментар

<-- -->