Березень 1942. Марія в нетопленій хаті змерзла вщент, війна дмухає холодом в обличчя. Що про себе казати: село Розовка, чоловік на фронті, а вдома п’ятеро дітей. Новини приходять не кожного дня, все більш чутки про те, що німці пішли в наступ. Тоненька жінка обходить хату, молиться в закутку, на місці де раніше стояла ікона. Забрали. Але вона стоїть і молиться, пересохлі губи промовляють молитву тихо-тихо, щоб не розбудити малих. — Мамо, пити, — Галюня таки  почула. Їй вісім, але на вигляд не скажеш, вона спускає ноги до підлоги та підіймає,...

— Ку-ку, ку-ку, — кликав самку самець. По лісу розносились пташині заклики. — Кли-кли, кли-кли, — відповідала згодою вона на його кування. Але не хотіла мати з ним спільне гніздо, діточок. Їх переспіви було чути на великій лісовій галявині. На тій самій галявині, де сім’я Співунко зібралась у другу неділю травня. В цей день відзначається Міжнародний день Матері. Прислухались. Діти почали рахувати кількість тих самих “ку-ку”. Батько дивився вгору, хотів угледіти птахів, щоб показати дітям. Мама відвернулась. — Мамо, а ти чого не рахуєш? — Думаю-розмірковую про те, що непроста...

Одного чудового дня Катруся з дідусем подорожували за місто, до родичів. Сонячно. Автомобіль  їхав повільно, дідусь показував широкі безкраї поля нашої Батьківщини. — Внуця, серце співає, — звернувся дід до Катрусі. Дівчинка посміхнулась, навкруги зеленіли поля, які оговтались після суворої зими, а тепер наче грали в гру, росли наввипередки. Хто швидше зростатиме, випередить інших і дотягнеться до сонця? Наче можливо дістатися так легко гарячого Світила. Весняно-весело стає десь всередині, настрій у мандрівників такий чудовий! А потім проїхали далі, побачили Червоне Поле. І дідусь зупинився, наче побачив червоне світло світлофора. Маки,...

В лісі тривав урок дядечки Равлика, який розповідав історію свого роду малечі. — Колись нас знайшли під кущем винограду, коли ми куштували його ніжне листя. Це було в Бургундії близько трьохсот років тому, а ми й до сьогодні звемося виноградними равликами. Розповідь була такою захопливою, що малеча з усіх боків обступила свого вчителя, молюска класу черевоногих. Вони й не помітили, як на одного стало більше, то зупинилась біля них гусінь. Це підповз Бражник, який працював критиком і всім мешканцям зеленої галявини робив зауваження. — Тож у вас “французьке коріння”, —...

Золоте чи навіть яскраво-золотаве сонце ховається за небосхилом. Зоряна стоїть біля вікна кожного вечора і спостерігає за ним. Їй п’ять рочків, майже доросла. — Кажуть, що діти будуть ходити до школи з п’яти років за новими правилами, — за маминим голосом чується погано приховане незадоволення. Вона жаліється тітці Марічці, що дитина ще «не готова». — Готова чи не готова, вона ж тобі не пиріжок, — чує Зоряна тітку і тихенько посміхається в кулачок. П’ятирічка трохи боїться рідну маму, особливо коли та приводить своїх друзів Микитенки і сидить з ними на...

Оголосили Локдаун, в січні учні знаходились вдома. Жора вмостився на комп’ютерному стільці й дивився «стрічку новин  в телефоні». А потім втомився хребет, тому що він сидів в позі черв’яка, тож підліток заліз під теплу ковдру на дивані й пролежав увесь день. — Так весь Локдаун пролежиш, — ввечері зробив йому зауваження дідусь Веніамін. — А що такого, наші всі зараз онлайн і пишуть, і фотки свої в групу класу кидають, а там вони на диванах. — Хм, — тільки й вимовив дідусь. Наступного дня задзвонив будильник о дев’ятій. — Підйом,...