Шмат хліба

Усі сіли обідати.

— Яринко, візьми хліба!

— Я не буду їсти хліб.

— Але хліб — це наш добробут і сила.

Наступного дня мати не купила хліба. За обідом бабуся з сумом глянула на пусту «хлібну» тарілку. Яринка мовчки їла суп.

Пройшов ще день. Мати насмажил котлет, а хліба вдома не було. Знову сіли їсти. Бабуся сумно глянула на стіл, відмовилась, пішла прилягти. Обідали, їжа здавалась Яринці «не такою», чогось бракувало. 

— Мамо, мабуть, мало солі. 

— Та ні, зі сіллю все гаразд. Мабуть, головного бракує.

— Що ж головне?

— Сама подумай.

Яринка опустила голову. Потім радісно підвела її.

— Я збігаю в магазин по хліб!

Ось і гарячий хліб. Хата наповнилась смачним запахом. Дівчинка нетерпляче ламає хліб і біжить до бабусі.

— Скуштуй, скуштуй швидше!

Старенька поцілувала той хліб і посміхнулась.

Шмат хліба

Тесть Європи

Шмат хліба

Міні-піца (аудіоказка)

Новіший допис

Надіслати коментар

<-- -->