Пригоди веселої четвірки
Добрий день діти! Давайте знайомитись, я ваша вчителька, мене звати – Людмила Миколаївна.
Це ваш перший урок, розгорніть книгу і починайте читати. Віталік промовив – Людмила Миколаївна можна вголос прочитати – так звісно. Відкривши книгу Віталік, Іринка, Алла та Іллюша потрапили в чарівну країну пригод.
Друзі почали розглядати все навкруги і помітили велике дерево, обійшовши його вони знайшла драбину, яка вела на самий верх, де була хатинка. Потрапивши в середину Іра побачила скриньку, а там записка. Віталік відкрив її і раптом з’явились чарівні літери, які почали співати: «якщо ви хочете побачити свою вчительку – КОРОЛЕВУ ЗНАНЬ, то потрібно виконати мої завдання».
P.S.: «Я вам залишив карту, як дійти до мого замку Неприємностей, Великих розчарувань – злий профессор Конус».
Що нам робити? – сказав Іллюша.
– Заспокойтесь друзі – промовив Віталік – ми врятуємо вчительку, а потім потрапимо до дому я вам обіцяю.
Діти спустилися вниз і пішли за картою. Ідуть – ідуть, раптом Іра каже – стережись, там місток зламаний!
Тут з’явився троль – не пущу, сказав він – якщо ви хочете пройти далі, то відгайте мої 3 загадки: Перша загадка – “Тече, тече – не витече, біжить, біжить – не вибіжить”, що то таке? – Я знаю, знаю – сказала Алла – це річка.
– Хм, які кмітливі, а наступну не відгадаєте – “Взимку – зірочка, на весні – водичка”. Це просто, сказав Іллюша – це звичайна сніжинка.
– Хм розумні, але останню точно невідгадаєте? – “В небі народився, в землі схоронився”. Так звісно, треба подумати – напевно – це дощ, сказала Іра.
– Оце так – промовив троль. Ну добре, я виконаю обіцянку – 1,2,3 місточок відремонтуйся.
Недовго раділи мандрівники, дійшли аж до великої ями. Ого – сказав Віталік – подивіться в низ? В ямі була лава, де плавали звичайні двійки. – Як будем на ту сторону перебератися друзі?
– Полетимо на лиані – вигукнула Іра. – Ну давайте спробуємо – сказав Іллюша.
На іншому боці ями їх чекали ельфи. – Ідіть за нами, ми проведемо вас до замку Неприємностей.
– Ну нарешті – прошепотіла Алла – бо я вже втомилась.
Замок був великий та дуже гарний, а з вікна самої високої башні, було чути голоси. Друзі прислухались та впізнали голос Королеви Знань.
На порозі їх вже чекав професор Конус. – Оце так, а я думав, що ви не подолаєте мої пастки – сказав він.
– Визволи Королеву Знань – вигукнув Іллюша.
– Тільки після того, як виправите помилки у цих словах – сказав професор Конус.
Раптом з’явились чарівні слова: 1 слово фудпол, а я знаю сказала Алла – це футбол; 2 слово країна У, я знаю сказала Іра – це Україна; 3 слово телехрон, це телефон сказав Іллюша; 4 слово глопус , це глобус відповів Віталік.
– Оце так весела четвірка – сказав професор Конус – я додержу слово, але ми ще зустрінемось. До зустрічі !
Раптом друзі опинилися в класі та побачили свою вчительку.
