Пригоди веселої четвірки

4

Добрий день діти! Давайте знайомитись, я ваша вчителька, мене звати – Людмила Миколаївна.

Це ваш перший урок, розгорніть книгу і починайте читати. Віталік промовив – Людмила Миколаївна можна вголос прочитати – так звісно. Відкривши книгу Віталік, Іринка, Алла та Іллюша  потрапили в чарівну країну пригод.

Друзі почали розглядати все навкруги і помітили велике дерево, обійшовши його вони знайшла драбину,  яка вела на самий верх, де була хатинка. Потрапивши в середину Іра побачила скриньку, а там записка. Віталік відкрив її і раптом з’явились чарівні літери, які почали співати: «якщо ви хочете побачити свою вчительку – КОРОЛЕВУ ЗНАНЬ, то потрібно  виконати мої завдання».

P.S.: «Я вам залишив карту, як дійти до мого замку Неприємностей, Великих розчарувань – злий профессор Конус».

Що нам робити? – сказав Іллюша.

– Заспокойтесь друзі – промовив Віталік – ми врятуємо вчительку, а потім потрапимо до дому я вам обіцяю.

Діти спустилися вниз і пішли за картою. Ідуть – ідуть, раптом Іра каже – стережись, там місток зламаний!

Тут з’явився троль – не пущу, сказав він – якщо ви хочете пройти далі, то відгайте  мої 3 загадки: Перша загадка – “Тече, тече – не витече, біжить, біжить – не вибіжить”, що то таке? – Я знаю, знаю – сказала Алла – це річка.

– Хм, які кмітливі, а наступну не відгадаєте – “Взимку – зірочка, на весні – водичка”. Це просто, сказав Іллюша – це звичайна сніжинка.

– Хм розумні, але останню точно невідгадаєте? – “В небі народився, в землі схоронився”. Так звісно, треба подумати – напевно – це дощ, сказала Іра.

– Оце так – промовив троль. Ну добре, я виконаю обіцянку – 1,2,3 місточок відремонтуйся.

Недовго раділи мандрівники, дійшли аж до великої ями. Ого – сказав Віталік – подивіться в низ? В ямі була лава, де плавали звичайні двійки. – Як будем на ту сторону перебератися друзі?

– Полетимо на лиані – вигукнула Іра. – Ну давайте спробуємо – сказав Іллюша.

На іншому боці ями їх чекали ельфи. – Ідіть за нами, ми проведемо вас до замку Неприємностей.

– Ну нарешті – прошепотіла Алла – бо я вже втомилась.

Замок був великий та дуже гарний, а з вікна самої високої башні, було чути голоси. Друзі прислухались та впізнали голос Королеви Знань.

На порозі їх вже чекав професор Конус. – Оце так, а я думав, що ви не подолаєте мої пастки – сказав він.

– Визволи  Королеву Знань – вигукнув Іллюша.

– Тільки після того, як виправите помилки у цих словах – сказав професор Конус.

Раптом з’явились чарівні слова: 1 слово фудпол, а я знаю сказала Алла – це футбол; 2 слово країна У,  я знаю сказала Іра – це Україна;  3 слово телехрон, це телефон сказав Іллюша;  4 слово глопус , це  глобус відповів  Віталік.

– Оце так весела четвірка – сказав професор Конус – я додержу слово, але ми ще зустрінемось. До зустрічі !

Раптом друзі опинилися в класі та побачили свою вчительку.

Пригоди веселої четвірки

Друзі-мурахи, або Як Поліна заприятелювала з Веронікою

Новіший допис

Надіслати коментар

<-- -->