Казка про викраденого дракона

Одного разу дракончик як завжди прогулювався собі галявиною, увесь занурений у мрії. Але раптом хтось закинув на його голову сачок та закричав дзвінким дівочим голосом:

–  Спіймала!

Дракончик підвів очі і побачив перед собою маленьку дівчинку. Він одразу здогадався, що це – принцеса. Вона мала на голові маленьку корону, а ще була такою гарненькою, що просто очей неможливо відвести!

Та не тільки ця приємна зустріч тішила нашого дракончика. Він дуже зрадів ще тому, що тепер як тато зможе викрасти принцесу та довести усім, що він вже дорослий дракон, і зовсім не малеча.

–  Так нечесно, – сказав дракончик маленькій принцесі, – я – дракон, ти – принцеса. Тому я зараз спіймаю тебе та викраду.

–  Ще чого! Я перемогла у чесному двобої! Я тебе вистежила і спіймала! Ти у моєму сачку, тому ти – мій полонений, – відповіла принцеса.

–  Звичайно, ти ще зовсім мала, тому все переплутала. Але я тобі допоможу, – сказав дракончик, – розумієш, дракони викрадають принцес. Я  – дракон. Ти – принцеса. Тому я зараз тебе викраду.

–  Я чудово знаю, хто такі дракони, – відповіла принцеса, – але я не вірю, що ти дракон. Ти менший мене зростом, не маєш крил та не дмухаєш вогнем. Ти мене обманюєш, ти – не дракон!