Казки для дітей

Осіннього сонячного ранку Багіра прокинулася і побачила біля свого ліжечка чудовий портфельчик – подарунок феї Алокш, яка запрошувала кицю та її друзів здійснити подорож до країни Знань. Вона швиденько вмилася, одягнулася і вибігла з хати. А на дворі її вже чекали бегемотик Мучо, курочка Клювочка, козлик Боб та мишка Хвалюшка. Багіра навіть зупинилася на Мить від несподіванки. ЇЇ друзі Були гарно вбрані, охайно зачесані й усі мали ранці, а в руках тримали великі букети квітів. – Ну, що, готові? – запитала фея Алокш, яка несподівано з’явилася, як завжди з’явиляються всі...

Недільного ранку киця Багіра отримала загадковий блакитний конверт. Її серце радісно застукотіло… Це було запрошення на відпочинок до берегів Тихого океану, на загадковий острів Кліппертон. «Нарешті мої мрії здійснилися», – вигукнула вона. Багіра заметушилася по кімнаті… В дорогу вона взяла свій купальний костюм, який персонально для киці пошила сама Ніна Кичі, шорти, футболку, солом’яний капелюшок та підводне спорядження. Спочатку киця летіла літаком, а потім гелікоптером дісталася до острова Кліппертон, де її зустрічали – морські птахи олуші. Киця була вражена краєвидом… Високі пальми, здавалося, впиралися в саме небо, а їх широким...

На зеленій вулиці, у великому будинку жила гарненька маленька дівчинка. Звали її Роксоланочка. Вона любила квіти, книжки, свою кицю Багіру. Роксоланочка була доброю дівчинкою, але не дуже дбала про свої іграшки. Дуже швидко вони їй набридали, і вона забувала про них. Якось на день народження хресна подарувала їй гарну ляльку, яка вміла голосно казати «ма-ма». – Ой, люба Хресна, це найгарніший подарунок, про який можна було тільки мріяти! Я назву її Яринкою. Багірочко, тобі подобається моя лялька? – Мур-мяу, звичайно ж, – відповіла Багіра. – А де подівся твій зайчик...

В одному старому місті жив добрий чародій, якого так і звали – Чародобр. Він дуже не любив сварок, а особливо йому було прикро, коли сварилися діти. У Чародобра була скляна кулька,  крізь яку він оглядав ціле місто. Кулька була рожева, але, коли десь виникла сварка, вона ставала сірого кольору… Одного сонячного ранку прокинувся Чародобр і побачив, що кулька сіра, невесела. А сталося ось що… Микола і Ганнуся, його молодша сестричка, прокинулися, коли сонячне проміння заповнило цілу кімнату. – Миколо, заправ мою постіль! Негайно! – наказала Ганнуся. – Бо я маленька,...

Далеко чи близенько, вдень чи зраненька гуляла киця Багіра ланами та луками. Іде пісеньку співає- муркоче. Раптом чує ніби хтось плаче. Дивиться, а на галявині сидить на пеньку Корівка мукає-ридає. — Моє шанування, пані Корово!Чи у Вас горе-біда яка трапилася? Чому так побиваєтеся? — О, люба кицю, як же мені не плакати?! Як до нашої бабусі онук Іванко приїхав. Я так зраділа, що молочком його почастую! Та тільки бабуся з хати, він глечик молока перевернув на пані Свиню, сметаною пана Півня обмастив. Бігає по дворі, кричить: «Я снайпер!». І почав...

Моє мур-мяу вітаннячко всім хто прийшов до мене в гості. Я – киця Багіра, казкарка та витівниця, а ще на правій лапці я маю чарівний золотий кігтик. Тільки прошу не плутати мене з пантерою Багірою.Таке ім’я мені дали  за те, що ношу чорну шубку, люблю дітей і надзвичайно віддана своїм друзям. Моя прабабуся Сеймур намуркувала казочки самій Шахерезаді, які потім казкарка переказувала жорстокому шаху. Вони пом’якшили його серце. Він полюбив усіх тварин і птахів. Відтоді кошенята – нащадки Сеймур – були найдорожчими подарунками султана, які він робив найдостойнішим. Такий подарунок...