Казка українською мовою

Казки для дітей

Лідія Ракова

Добрі вчинки запалюють зірки

Був гарний сонячний ранок. Бабуня Розалія бігала терасою з великим кавником, частуючи свого семирічного онука Любомира гарячим шоколадом та пухкенькими марципанами. Дуже любила хлопця і всіляко доходжала його примхам.  — Така мене досада взяла! Цілу ніч не спала, — замість ранкового привітання, залементувала через паркан бабуня Клариса. — Погляньте, що ваш Любомирчик накоїв з моїми улюбленими гладіолусами — усі квітконоси поламав. І чим я буду тепер на базарі торгувати? А ви, люба сусідонько, усе панькаєтеся з цим малим бешкетником! — То не я! — викрикнув Любко. — Це неслухняний пес...

Більше
  • 06.05.2022
Олександр Шваб

Ґудзичок іде на війну

Жив-був ґудзичок у своїй коробці, де було багато інших ґудзичків. Їм було гарно разом, поки не прийшли злі й підступні вороги й почалася війна. І от біля їх дому вибухнув  ворожий снаряд. Ґудзичок вирішив, що не можна сидіти в коробці та пішов захищати свій дім. Вийшов він надвір, аж бачить, стрибає зайчик, дуже переляканий. Ґудзичок каже зайчикові: — Не бійся, зайчику, я з тобою, разом нам нема чого боятися. Ходімо до твого лісу, а там, за лісом, місто. Йдуть вони, йдуть, зустрічають лисичку. Лисичка їм каже: — Друзі, ви далеко...

Більше
  • 06.05.2022
Олександр Ігнатенко

Як звірі вбрання обирали

Колись давно вирішили звірі розпродаж одежі влаштувати. Щоб кожен обрав собі шубу до смаку, бо ж хтось хоче гарну, а інший – корисну. Пошили вбрання, розставили прилавки, виклали крам і розпочали ярмарку. Ходять звірі між товарних рядів, розглядають, оцінюють. Тільки Їжак не йде, дрімаючи у нірці. – Їжаку, спіши на ярмарку! – гукнули йому. – Ще рано, – позіхнувши, відповів Їжак. – Пізніше прийду. Та ось на ярмарку заявився Вовчисько. Злякалися звірі, дременули хто куди й невдовзі розпродажу й слід простигнув. Засмутився Вовк, пішов, а згодом дізнався, що вбрання в...

Більше
  • 02.05.2022
Наталія Клевцова

Шмат хліба

Усі сіли обідати. — Яринко, візьми хліба! — Я не буду їсти хліб. — Але хліб — це наш добробут і сила. Наступного дня мати не купила хліба. За обідом бабуся з сумом глянула на пусту «хлібну» тарілку. Яринка мовчки їла суп. Пройшов ще день. Мати насмажил котлет, а хліба вдома не було. Знову сіли їсти. Бабуся сумно глянула на стіл, відмовилась, пішла прилягти. Обідали, їжа здавалась Яринці «не такою», чогось бракувало.  — Мамо, мабуть, мало солі.  — Та ні, зі сіллю все гаразд. Мабуть, головного бракує. — Що ж...

Більше
  • 26.04.2022
Наталія Клевцова

Тесть Європи

Ярослав пильно дивився на карту. Перед його очима були держави — сусіди, далекі та не дуже. Як зберегти свою країну? Як зберегти мову, як зберегти свій народ? Друзі чи вороги? Мир чи ворожнеча? Не дай, Боже, війна… Війни, нескінченні війни підірвали життєвий рівень населення, несли голод і смуту. Сидіти у Новгороді за батьковим наказом, але потрібно сплачувати батькові непосильно велику щорічну данину? Не сплатив. — Чекай війни, сину. Батько збирається військом йти на тебе! — невтішна звістка від матері. Ціна питання 2000 гривень. Зібрано раду в Новгороді. Серед різних думок...

Більше
  • 12.04.2022
Лана Ра

Як рятували країну Мережи́ну

Коли велетенська чорна Ворона несамовито калатала дзьобом у вікно, Євген сидів на кухні за столом та їв смачне пісочне печиво, яке зранку напекла мама. Зазвичай, порядні пташки просто сидять на підвіконні в очікуванні коли на них звернуть увагу, можуть легесенько постукати, підняти невеличкий галас, але щоб так непристойно. «Або це най не вихованіша Ворона у світі, або вона дуже хоче печиво», – подумав Євген та пішов пташці на зустріч. Тільки-но вікно було прочинене, Ворона влетіла на кухню, миттю схопила рушник який прикрашав настінну полицю і злетіла с ним до столу....

Більше
  • 25.03.2022
Олександр Ігнатенко

Як посварились їжак, заєць та кріт

Колись у давнину Кріт ходив по землі, Їжак мав м’яке пухнасте хутро, а хвіст Зайця був таким же довгим, як і його вуха. А ще ці звірята були найкращими друзями, просто не розлий вода. Разом відпочивали, разом їжу шукали й разом від хижаків рятувалися. Ні швидконогий Заєць ніколи не тікав сам, ні знатний копач Кріт не ховався під землю, кидаючи друзів. Якось прийшли вони до околиці села і зустріли нишпорку Мишу. Запитує трійця в неї: – Нишпорко Мишо! Ти буваєш й у полі, й у лісі, й навіть у людських...

Більше
  • 21.03.2022
Найкращі авторські казки
Ми зосередились на авторських казках, не тільки колекціонуємо казки, а і пропагуємо авторів цих казок. Долучаємось до розвитку сучасної української літератури у вузькій ніші — казки.
Увага!!! Будь-який передрук в друкованих виданнях, комерційне використання опублікованих на нашому сайті казок, без попереднього погодження з авторами казок ЗАБОРОНЕНО. Передрук на вебресурсах дозволено лише у разі гіперпосилання на сторінку казки на нашому сайті та із зазначенням автора казки.

Підтримати КАЗКУ

Реклама




Реклама