Пакет-турист
Жінка винесла сміття в великому пакеті, а в іншій руці був пакет із залишками хліба для птахів. Крихти хліба вона поклала до пластикової годівнички біля контейнера, щоб голуби могли скуштувати. А пустий пакет скрутила й викинула до контейнера. Вітер підхопив пакет і поніс догори, бідолаха зачепився за дерево.
– Не дістати, – похитала головою жінка і пішла в дім.
Вітер наповнив пакет повітрям і запустив у небо.
– Яка височінь, – злякано промовив пакет. А його несло й несло далі.
– Починаю нове життя! – прийняв рішення пакет і перестав боятися.
Нарешті вітер вщух. Пакет опинився в невеличкому ліску. Зачепився за гілку ялинки і здувся. Білки здивувались.
– Турист, що ти тут робиш?
– Мене викинули!
– Подивись, ти не один такий. До зеленого лісу приходять відвідувачі, а згодом залишають пакети і пляшки.
На узліссі з’явились два чоловіка і жінка.
– Знов люди прийшли, — сказали білки і заховались.
Але ці люди були іншими. Вони нахилялись, збирали лісове сміття в великі пакети, щоб очистити галявину.
– Пластик на переробку!
– Не треба мене на переробку, – заперечив пакетик.
Білки визирнули і попросили:
– Погоджуйся, турист! Тебе перероблять і ти побачиш не тільки лісок, який ти зараз забруднюєш, а інші села і міста. Без повторного використання матеріалів немає майбутнього, розумієш!
Пакет мовчки відчепився.
– А що, там я ще не був, треба спробувати!
