Наталія Клевцова

Полювання. Звір мчав, як авто, швидкість п’ятдесят кілометрів, пуму легко зустріти в гірських хвойних лісах і трав’янистих рівнинах, а зараз це — Пампаси. Постать — граціозна, в очах горять вогники. Здобич зовсім близько, маленький неслухняний Оцелот, невеликий кіт з роду леопардів. Він також вийшов за їжею, це необхідно, щоб вижити, а тут його самого вважають за обід!  — Казала мені мати, не можна одному гуляти, зарано в Пампасах полювати! Ааааааааа! — швидко пересувався Оцелот.  Зранку все було так добре! Дідусь розкладав їжу та пригощав малого. Це був  останній провіант, треба...

Арбітр     Казку «Арбітр» можна прочитати також тут.

Ведмідь розлігся на галявині, його широка лапа зачепила мурашник. Комахи занепокоїлись, вискочили зі своєї домівки. — Що це за гора? — здивувався маленький Мураш. — А ти куди, ще не дуже дорослий, — хотіли зупинити Мураша брати мурахи. — Я з вами, роздивлюся, що за велетень нашу домівку зачепив. — Ведмідь, братики, нічого не вдієш, його всі в лісі бояться, — прийшов з розвідки старший з мурах, його позивний — Стар, що значить «зірка» по-англійськи, але він не пихатий, як деякі зірки, навпаки серйозний і розсудливий. — Як це: нічого...

Усі сіли обідати. — Яринко, візьми хліба! — Я не буду їсти хліб. — Але хліб — це наш добробут і сила. Наступного дня мати не купила хліба. За обідом бабуся з сумом глянула на пусту «хлібну» тарілку. Яринка мовчки їла суп. Пройшов ще день. Мати насмажил котлет, а хліба вдома не було. Знову сіли їсти. Бабуся сумно глянула на стіл, відмовилась, пішла прилягти. Обідали, їжа здавалась Яринці «не такою», чогось бракувало.  — Мамо, мабуть, мало солі.  — Та ні, зі сіллю все гаразд. Мабуть, головного бракує. — Що ж...

Ярослав пильно дивився на карту. Перед його очима були держави — сусіди, далекі та не дуже. Як зберегти свою країну? Як зберегти мову, як зберегти свій народ? Друзі чи вороги? Мир чи ворожнеча? Не дай, Боже, війна… Війни, нескінченні війни підірвали життєвий рівень населення, несли голод і смуту. Сидіти у Новгороді за батьковим наказом, але потрібно сплачувати батькові непосильно велику щорічну данину? Не сплатив. — Чекай війни, сину. Батько збирається військом йти на тебе! — невтішна звістка від матері. Ціна питання 2000 гривень. Зібрано раду в Новгороді. Серед різних думок...