Дозволь запросити тебе на танок
Сонячний дощ розбудив ліс. Одначе його мешканці сьогодні прокинулись від ніжного, ледь уловимого, наче мрія, квіткового аромату.
Закінчивши з яблучно-полуничними пирогами і чаєм у білих фарфорових чашечках у червоний горошок, вони поквапилися на пошуки незвичайних квітів. Ось так, не змовляючись, лісові мешканці зібралися того ранку на галявині перед тендітним килимом із конвалій, зітканим весною за ніч.
А поки вони обмінювалися враженнями, з далеких гір зірвалась луна північного вітру, і тисячі білосніжних дзвіночків озвалися тонкими голосами.
Але їх пісню ніхто не розчув.
Ніхто…
… крім тих, чиї серця і без того співають на повен голос.
– Дозволь запросити тебе на танок, – промовив Маленький Їжачок.
– Угу, – кивнула Біла Польова Миша, не в змозі приховати радість.
Автор: Єкатеріна Кулік (Переклад: Іра Мельниченко)