Наша любов

В магазині було стільки вишиванок, що розбігались очі. Даринка з мамою роздивлялись сорочки. Вишиті різними кольорами, вони були такі гарні. Червоні маки, колосся пшениці, васильки та чорнобривці прикрашали кожну вишиванку. А хотілось придбати надзвичайну — таку, якої ще ніхто не бачив.

— А давай купимо просту білу сорочку і вишиємо самі, — запропонувала мама.

— Я мрію бути дизайнером, — спалахнули радістю очі.

— Мрії повинні збуватись. Якщо ти впевнено йдеш до своєї мети, обов’язково досягнеш її, — запевнила доню мама.

Білосніжна сорочка була куплена. Тепер справа за нитками. Магазин «Голочка» був поруч. Очі розбігались: мереживо, нитки, бісер, голки. Даринка обирала таким чином, щоб кольори пасували один до одного.

— Давай візьмемо жовтий і синій кольори, вишиємо жовті колоски на синьому небі, — нарешті вирішила Дарина.

— Буде вишиванка — оберіг, мені подобається твій вибір.

— Дякуємо вам, до побачення.

Мама з донькою пішли додому. Вдома відкрили сторінку в Інтернеті, де розповідалось про значення вишитих квітів. З’ясувалось, що «троянда — символ любові та милосердя; мак — квітка, що оберігає від зла; ромашка — квітка ніжності, вірності та Сонця; калина — символ вогняної трійці — Сонця, Місяця та Зірки; чорнобривці — символ материнської любові та захисту». Нарешті знайшли колоски — це символ краси життя, щасливого добробуту, тілесного і духовного багатства. Пшеничне колосся прикрашає молоду дівчину.

Мамо, будемо робити нашу особливу вишиванку. Хай кожен  рух голочки несе в собі нашу любов до України.