Щасливий Новий рік

Тато відчинив двері і вніс у кімнату ялинку. Вона була така пухнаста, а стовбур міцний і зелені-зелені гілочки.

— Зустрічайте Ялинку, будемо її прикрашати.

Мати виглянула з кухні, руки тримали недоліплений  вареник.

— Сашко, допоможи батькові.

Сашко сидів за компом, не зводячи очей з монітора.

— Поглянь, яке чудо в хаті, — не втрималась мати.

Сашко повернув на мить голову і знову назад.

— А що, в «танчики смолити» краще? — тут вже встряв батько.

Саша мовчав, його думки були десь далеко.

— Нічого, будемо самі святкувати, а він з «комп’ютером в обіймах» бачу зібрався свято зустрічати.

Прикрашена ялинка сяяла посеред кімнати, тільки гірлянда ще не була запалена. Смачні страви принесені до столу: запашні варенички з смаженою цибулею, саморобна ковбаска, духмяний хліб, «бутери» для Сашка, салати, запечена гусочка.

Хлопчик не витримав і прийшов до кімнати, йому було трохи соромно за свою байдужість та він вважав себе занадто дорослим, щоб бавитись цяцьками на ялинці. Та все ж цікаво, яка ялинка цього року.

Підійшов і побачив  прикрашену красуню. На ній були  старі добрі іграшки, (які дбайливо мати ховає в коробку з ватою і дістає лише для ялинки, бо вони скляні і дуже старенькі) ще мамині.

— Ну що, сину, раз, два, три — ялинка гори, — батько ввімкнув гірлянду, але вона не працювала.

Спробував ще і ще. А син біля свого тапка побачив маленьку лампочку, яка відкрутилась.

— Ось причина, — радісно вигукнув він.

— Технік підростає, — зраділа мати.

Мить і ялинка сяє вогниками, всі сміються і вітаються з Новим Щасливим Роком!