Дорога, яку подарувала зебра
— Сьогодні у нас відбудеться екскурсія в Ботанічний сад, — зробив оголошення класний керівник, — будьте уважними й дізнаєтеся нові факти зі світу Флори.
В класі було тихо, ймовірно, що така екскурсія була всім до вподоби.
— Зокрема, хочу наголосити про дотримання правил безпеки по дорозі до Саду. Йдемо по двоє, рівною колоною, дорогу переходити необхідно по зебрі.
— Бідолашна зебра, оце як ми всім класом по ній тупотіти почнемо, вона ж не витримає! — пожартував і сам захихотів Данило Карасько, цей рудоволосий бешкетник кожного дня приносив до гімназії нові гуморески або коротенькі жарти замість книжок. Лінувався.
— Жарти жартами, але будемо дуже обережними: перед тим, як перейти дорогу, треба зосередитися. Транспорт рухається з великою швидкістю. Не можна слухати в навушниках музику, не потрібно користуватися телефоном. А пішохідний перехід — це ділянка проїжджої частини дороги, що призначена для руху пішоходів через дорогу.
— А чому зебра кольорами з пішохідним переходом поділилася? — запитав невгамовний Данилко.
— Дійсно, кольори переходу збігаються з кольорами тварини, часто згадуємо про неї, а два види з трьох вже занесені до Червоної книги, бо опинились під загрозою зникнення. Завдяки дослідженням вчених, доведено, що контраст білого і чорного дуже помітний для людини. А от для мухи цеце — навпаки. Ці кровосисні комахи за смугами не бачать тварини. Так, те, що стає дуже помітним людям, може не побачити комаха або лев при полюванні. У природі таке забарвлення і є найкращий камуфляж.
— Шкода, що в Ботанічному саду не буде зебри, — зітхнула Ліна з першої парти.
— Щастя, що там не буде мухи цеце, — голосно мовив Данило і всі засміялись.