Колобок і його друзі

Сідайте зручненько
Слухайте уважненько.
Жили собі Дідусь та Бабуся
І були в них не Курка Ряба
Не телятко, не коточок,
А гарненький Колобочок!

Дідусю і Бабусі жаль стало їсти й залишили вони його собі, жити. Вони навчили його доброзичливості й поваги. Дорослі й малі всі мають право на життя.

Зранку з сонечком вітайся.
Всім навколо посміхайся! 
Малюкам допомагай!
Стареньких синку, поважай.

І захотів Колобок знайти собі друзів. Покотився він і зустрів на своєму шляху звіряток. Вони теж його не з’їли. 

Першого зустрів Зайчика, потім Вовчика, Ведмедика, Лисичку і подружилися. Друзі дізналися, що у Колобка день народження і зібралися всі його привітати. Лисичка запропонувала лісовим звірятам гру «Коровай»

Як на день народження Колобка,
Запекли ми коровай
Ось такий високий
Ось такий низенький 
Ось такий широкий
Ось такий вузенький,
Коровай, коровай,
Кого хочеш вибирай.

Грають всі залюбки, мають право на дозвілля.

Аж раптом Колобку, лісовою поштою передали від бабусі й дідуся прохання. Треба назбирати грибочків стільки, щоб усім дісталося по одному. Але ось біда, Колобок, лічити не вміє. Поспілкувалися звірята між собою, як допомогти товаришу. Щоб виконати прохання всі знають свої права на спілкування. Потрібно його відвести до школи, і в цьому допомогла тітонька Сова.

Маленькі і великі всі мають право на освіту.

Погралися і подружилися
Чомусь навчилися,
Сіли і відпочили.
Всі мають право на відпочинок!!!

І в нас у садку 
Права свої всі мають знати.
Про повноцінне харчування, 
Про дозвілля і змагання,
Про медичну допомогу.
Знаємо про все потроху,
Вивчаємо свої права –
В діток розумна голова.