Ведмідь та їжак

Поділитися

Жили собі ведмідь та їжак. Добре вони спілкувалися разом. Взимку залягали спати, а навесні раділи сонечку, зеленій траві, ніжному небу. Їжак пригощав яблуками, які приносив кожного дня, а ведмідь — диким медом, ягодами. Солодко жили та одного разу посварилися. Ось як це сталося. Задрімав їжачок у малині, а клишоногий в кущі зайшов та ногою туп-гуп і в їжаковий тулуб. Один реве, інший скиглить.

— Ти винен!

— Ні, це все ти ! От вже пуста голова, мозку в тебе нема!

— Сам такий, не друг ти мені.

— Не буду с тобою дружити!

І розійшлися у різні боки. Минув тиждень. Ох і довгий же він був! Важко в лісі самому. Засумував ведмідь та і їжаку було не до радощів. А в саду у їжака яблук рясно та пригощати нікого. Згадав друга свого, яблука захопив та думає: «Хоч здалеку на нього подивлюсь». Пішов собі лісовою стежкою, а назустріч візок з малиною сунеться.