Швидкість виноградного равлика
В лісі тривав урок дядечки Равлика, який розповідав історію свого роду малечі.
— Колись нас знайшли під кущем винограду, коли ми куштували його ніжне листя. Це було в Бургундії близько трьохсот років тому, а ми й до сьогодні звемося виноградними равликами.
Розповідь була такою захопливою, що малеча з усіх боків обступила свого вчителя, молюска класу черевоногих. Вони й не помітили, як на одного стало більше, то зупинилась біля них гусінь. Це підповз Бражник, який працював критиком і всім мешканцям зеленої галявини робив зауваження.
— Тож у вас “французьке коріння”, — вирішив поглузувати над вчителем бражник молочайний, він був так названий, бо квіткова рослина молочай була його домівкою.
Сам зеленувато-бурий, з червоною смужкою на спинці, він усміхнено дивився на равлика своїми білими очками, облямованими чорним. Ще б нічого, але червоний ріг з чорним кінчиком робив його вигляд загрозливим для навколишніх, але не для нашого дядечки Равлика. Слухачі розступилися і тепер в центрі невеликої трав’янистої галявини стояли двоє: равлик виноградний і бражник молочайний.
— Чи знаєш, Бражник, що я найбільший черевоногий молюск в Європі?
— Ага. А нога тільки одна, ще й хату на собі тягаєш, тож я не дивуюсь, що ти такий неквапливий. — насміхався бражник.
— Ох, Бражник, бачу ти далі свого молочаю носа не показуєш, — зітхнув вчитель-равлик, — а мене ще в народі називають яблуневим равликом. Чи в перегонах зі мною насмілишся взяти участь? До он тієї високої яблуні. Діти, ставайте рівненько, спостерігайте, на яблуню поглядайте. Хто з нас першим на її стовбурі опиниться, той і виграв.
— Раз, два, три — почали! — не витримав молочай і з усієї своєї сили рвонув до яблуні.
Виноградний стояв на місці.
— Вчителю, а ви не боїтеся програти? — не витримав і спитав равлика найсміливіший з учнів.
— Дивись, — відповів той і дістав зі своєї раковини компас, — треба не просто бігти, а точно знати напрямок, в якому знаходиться твоя мета. А для визначення сторін світу є прилад для орієнтування на земній поверхні.
З цими словами виноградний Равлик визначив координати розміщення яблуні: дерево було розташоване на півдні. А значить йти потрібно за червоною стрілкою. Вчитель міцно тримав компас і прямував до яблуні.
А через деякий час учні радо вітали дядечку Равлика з перемогою.
